Новий закон про автоцивілку: Що зміниться з 1 січня і як працюватиме нова система?

Новий закон про автоцивілку буде введено в дію за кілька місяців, із січня 2025 року. У чому полягають його ключові новації?

27 років тому в Україні було запроваджено ОСЦПВ. За цей час поліс "автоцивілки" став незмінним атрибутом кожного водія. Але багато хто сприймав його виключно як формальну вимогу для пред’явлення патрульним у разі раптової зупинки. Докорінно змінити це ставлення та наблизити "автоцивілку" до європейських правил покликаний новий закон, що розроблений за участю Національного банку та діятиме з початку 2025 року.

Автовласники одразу звернули увагу, що новий закон дає певну свободу страховикам у питанні визначення вартості поліса та висловлюють занепокоєння стосовно підвищення вартості "автоцивілки". Це дійсно так. Крім того, підвищення вартості поліса враховуватиме історію під час керування автомобілем і стосуватиметься передусім клієнтів, що були винуватцями в ДТП. Отже, стане додатковим стимулом відповідальної поведінки на дорогах. Водночас для пільгових категорій зберігається можливість оформлення поліса за 50% вартості.

Разом з тим потенційне здорожчання цілком виправдане, адже корисні зміни стосуватимуться кожного з етапів життя "автоцивілки": від купівлі поліса до врегулювання збитків внаслідок ДТП і здійснення виплати.

Цивілізований продаж

Напівлегальна торгівля полісами за цінами нижче ринкових багато років спотворювала конкуренцію на ринку. Вона сприяла виживанню недобросовісних компаній, що не виконували свої зобов’язання перед клієнтами. У кінцевому підсумку стала однією з причин ставлення до полісу "автоцивілки" як до формального папірця, який необхідно купити для проформи, без жодних гарантій щодо виплат. Натомість добросовісні гравці страхового ринку втрачали прибутки і частку ринку, а через факти невиконання зобов’язань – ще й довіру споживачів.

Новий закон сприятиме припиненню такої практики, адже, по-перше, передбачає відмову від укладання договорів в паперовій формі та зміну на електронну форму з укладанням через єдину централізовану базу даних; по-друге, докорінно змінює принципи регулювання діяльності страхових посередників разом із новим Законом України "Про страхування", введеним в дію з початку 2024 року.

Вимоги до системи управління та платоспроможності страховиків спрямовані припинити недобросовісні практики на ринку і, таким чином, зміцнити його та підвищити рівень довіри споживачів. Додатково із січня страхові посередники (брокери, агенти та субагенти) підлягатимуть обов’язковій авторизації з боку Національного банку та реєстрації в публічному Реєстрі страхових посередників.

Документи для реєстрації до Національного банку подаватиме страхова компанія, інтереси якої представлятиме посередник, після перевірки інформації про його відповідність вимогам законодавства, серед яких – повна цивільна дієздатність, підтвердження необхідного рівня знань і бездоганна ділова репутація.

Перелік авторизованих страхових посередників оприлюднюватиметься на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку, як і перелік тих, що втратили бездоганну ділову репутацію або були виключені з Реєстру страхових посередників через порушення законодавства.

Серед інших вимог, що сприятимуть наближенню страхового ринку до цивілізованих європейських практик, – вимоги про надання до укладення страхового договору безоплатної індивідуальної консультації щодо умов страхових продуктів і забезпечення клієнта доступною та вичерпною інформацією про страховий продукт, страховика та страхового посередника.

Національний банк перевірятиме виконання нових вимог під час безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок, які відтепер можуть здійснюватися не лише у страховиків, а й в страхових посередників, та в разі виявлення порушень застосовуватиме адекватні заходи впливу.

Через рік після введення в дію нового закону всі договори "автоцивілки" підлягатимуть укладенню виключно в електронній формі з обов’язковим внесенням до електронної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України. Це остаточно залишить в минулому практику укладання паперових договорів у "фургончиках" та численні випадки шахрайства.

Пряме врегулювання

Новий закон запроваджує пряме врегулювання шкоди автомобілю внаслідок ДТП або можливість потерпілого звернутися за страховою виплатою до свого страховика, в якого придбано поліс.

Страховик зобов’язаний прийняти заяву про страхову виплату разом із письмовим повідомленням потерпілої особи про те, що відповідна заява не подавалася страховику винуватця ДТП, розглянути та здійснити страхову виплату, якщо немає встановлених законом підстав для відмови.

Серед таких підстав – встановлення факту вини заявника в ДТП, щодо якого має здійснюватися виплата, перевищення встановленого в законі розміру страхової суми (в такому випадку виплата здійснюватиметься в межах страхової суми) або шкода внаслідок інших обставин, ніж ДТП.

Граничний строк для прийняття рішення про страхову виплату в новому законі обмежений терміном у 60 днів з можливістю його продовження в разі потреби проведення додаткових заходів із визначення причин, обставин та наслідків ДТП, але не більше ніж до 90 днів. У разі порушення таких строків страховик за новим законом сплачуватиме пеню за кожен день прострочення виплати.

Страховик, який здійснив пряме врегулювання, має право зворотної вимоги до страховика винуватця ДТП, а страховик винуватця зобов’язаний компенсувати заявлений розмір вимоги протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Особливості взаємодії страховиків під час прямого врегулювання визначатиме МТСБУ у відповідному положенні, яке встановлюватиме порядок розрахунків, визначення розміру компенсації, функціонування компенсаційного фонду, вирішення спорів тощо.

Адекватне відшкодування

Досить часто страхові виплати не покривають збитки постраждалих внаслідок ДТП, а процес відновлення тривалий і складний. На розв’язання такої проблеми спрямована низка положень нового закону, зокрема:

• про скасування коефіцієнта зносу та введення принципу, що страхове відшкодування має забезпечити приведення автомобіля до стану, в якому він був до ДТП;
• про здійснення основної виплати на СТО, що буде здійснювати ремонт автомобіля, та отримання потерпілою особою вже відремонтованого автомобіля;
• про право потерпілої особи обрати СТО із трьох запропонованих страховиком або запропонувати своє СТО, або отримати страхову виплату на свій рахунок;
• про скасування обмеження максимальної суми страхового відшкодування за європротоколом.

Крім того, закон передбачає поступове підвищення максимальних розмірів страхового відшкодування:

з січня 2025 року:

• за шкоду життю та здоров’ю – з 320 тис. грн до 500 тис. грн;
• за шкоду майну – з 160 тис. грн. до 250 тис. грн;

з січня 2026 року, але після закінчення воєнного стану:

• за шкоду життю та здоров’ю – до 1 млн грн;
• за шкоду майну – до 2 млн грн;

протягом чотирьох років з моменту вступу України до Європейського Союзу:

• за шкоду життю та здоров’ю – до еквівалента від 1,3 млн євро на одну потерпілу фізичну особу та від 6,45 млн євро на один страховий випадок;
• за шкоду майну – до еквівалента від 1,3 млн євро на один страховий випадок.

У разі анулювання ліцензії страховику виплати за нього здійснюватиме МТСБУ, не чекаючи завершення судової справи про банкрутство та остаточної ліквідації.

Якщо підсумувати, то новий закон має перетворити "автоцивілку" на ефективний інструмент для захисту від ризиків ДТП і ще на кілька кроків наблизити нашу країну до європейських стандартів життя. Національний банк як регулятор страхового ринку вже завершує розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на виконання нового закону, і оприлюднить їх для обговорення найближчим часом.