Новий закон про "автоцивілку" поетапно наблизить страхові суми до європейського рівня

З 1 січня набирають чинності більшість положень оновленого Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Документ, зокрема, передбачає майже дворазове збільшення страхових виплат. За новими правилами, оплачуватимуть повну вартість ремонту автомобіля до стану, в якому він був до ДТП. При цьому для авто на гарантії використовуватимуть нові оригінальні деталі, а для негарантійних транспортних засобів – ліцензійні.

Зміна ідеології: європеїзація "автоцивілки"

– Пане Олександре, розкажіть коротко, які ключові зміни для ринку страхування відповідальності автовласників принесе його учасникам оновлений закон?

– Розпочну з того, що закон є євроінтеграційним, тобто входить до переліку законодавчих актів, які Україна повинна ухвалити та ввести в дію, готуючись до вступу в ЄС. Закон імплементує Євродирективу №2009/103, яка регулює моторне страхування в Євросоюзі. Таким чином, Україна впроваджує європейські практики в цій галузі.

Основні новації, що очікують на споживачів, страхові компанії та ринок загалом, стосуються змін у процесі врегулювання та здійснення страхових виплат. Це: відмова від нарахування амортизаційного зносу при виплаті страхового відшкодування, пріоритет виплат на СТО, відсутність франшизи, а також вільне ціноутворення, що є серйозним викликом для українського страхового ринку. Адже наразі ціноутворення фактично регулюється державою – шляхом встановлення певних коефіцієнтів та критеріїв, які можуть застосовувати страхові компанії.

З 1 січня таких обмежень не буде. Компанії відповідно до власних політик, процедур та андерайтерських розрахунків самостійно встановлюватимуть ціни на поліси "автоцивілки" та "Зеленої картки" (міжнародної системи страхування відповідальності водіїв).

Одне з ключових оновлень – застосування механізму обов'язкового прямого врегулювання для всіх страховиків. Це дасть можливість потерпілому в автопригоді звернутися по компенсацію не до страховика винуватця ДТП, як це відбувається зараз, а до "своєї" компанії, де він придбав поліс. Відповідно, ця компанія забезпечуватиме процес врегулювання та виплату страхового відшкодування для свого клієнта, а потім отримуватиме компенсацію від компанії, яка страхувала винуватця.

Наступне важливе оновлення: тепер всі водії матимуть обов'язок укладати поліс ОСЦПВ. Наразі окремі категорії громадян (УБД, учасники Революції Гідності, особи з інвалідністю І групи) звільняються від обов'язку мати поліс, а виплати потерпілим у випадку ДТП з вини такого водія здійснює МТСБУ. Однак у такої системи були певні недоліки. Пільгові категорії водіїв не могли самостійно оформити ДТП за допомогою Європротоколу, адже таке оформлення можливе лише за умови наявності поліса в обох водіїв – учасників автопригоди. Також пільговики не могли отримати компенсацію від МТСБУ у випадку ДТП з вини водія, котрий не мав чинного поліса.

Проте у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, що вносять зміни до закону про ОСЦПВ, зокрема до статті 13-ої, яка регулює механізм надання знижок пільговим категоріям осіб. Запропоновані ініціативи передбачають звільнення від обов'язку укладати договори "автоцивілки" на визначений період, а також впровадження механізму компенсацій з державного бюджету відповідно до програми, розробленої Кабінетом міністрів. Можливо, найближчим часом такі зміни буде ухвалено і обов’язку укладати договори для деяких категорій водіїв, як і дотепер, не буде.

Відповідно до ухваленого закону, також трансформується система корпоративного управління Моторного страхового бюро. Бюро стане піднаглядним суб'єктом Національного банку України, але збережеться незалежність МТСБУ як саморегулівної організації.

– А розміри страхового відшкодування зміняться?

– Так, з нового року змінюються страхові суми, тобто ліміти відповідальності. Наразі ліміт виплат за шкоду життю та здоров’ю становить 320 тисяч гривень, а за пошкоджене майно – 160 тисяч гривень. З наступного року ці суми збільшуються до 500 тисяч і 250 тисяч гривень відповідно.

Надалі новий закон передбачає поетапне збільшення страхових сум і поступове наближення їх до європейських лімітів відповідальності. Однак цей процес прямо залежить від прогресу України на шляху до ЄС, тому темпи збільшення лімітів визначатимуться відповідною динамікою. Наприклад, з 2026 року ліміти виплат за шкоду здоров’ю зростуть до 1 мільйона гривень на одну потерпілу особу та до 20 мільйонів гривень на всіх постраждалих в одній ДТП, а майнові відшкодування збільшаться до 2 мільйонів гривень на подію. Ці зміни будуть можливими лише після скасування воєнного стану.

Після вступу України в ЄС ліміти підвищаться до 10 мільйонів гривень на особу та до 50 мільйонів гривень на подію, а ліміти за майнову шкоду – до 10 мільйонів гривень. Для порівняння, в сусідній Польщі граничні суми відшкодування за "автоцивілкою" становлять 5,2 мільйона євро за шкоду життю та здоров'ю і 1,05 мільйона євро за пошкоджене майно.

– Збільшення страхових виплат, певно ж, потягне за собою й підвищення вартості "автоцивілки"? Чи не зростуть ризики зловживань та змов з боку страхувальників, які штучно підвищуватимуть ціну полісів, бо водіям же нікуди буде діватися – страхування ж обов’язкове для всіх?..

– По-перше, можливість змови, на яку ви натякаєте, існує й зараз. Проте, насправді жодних змов на ринку не спостерігається. Є різні ціни на поліси – від середньої страхової премії в 1 тисячу гривень до 3 тисяч. Тобто, навіть зараз є можливість домовитися та завищити вартість послуг, але страховики нею не користуються. Чому? Тому що ринок перебуває під пильним наглядом Антимонопольного комітету, НБУ та Бюро, а також під впливом жорсткої ринкової конкуренції: якщо компанія завищить премію, клієнти "мігрують" до інших страховиків.

Вважаю, що зі впровадженням вільного ціноутворення ризики монопольних змов зменшаться. Адже зараз компанії не можуть вільно робити знижки, влаштовувати акції чи пропонувати спеціальні умови для постійних клієнтів, але з наступного року це буде дозволено законом. Конкуренція посилиться, бо боротьба за клієнта стане активнішою, особливо через зміну підходів до врегулювання, коли воно відбуватиметься в інтересах не стороннього, а "свого" клієнта, з яким укладено договір. Компанії будуть змушені надавати якісний сервіс, оскільки це впливатиме на те, чи залишиться клієнт з ними на наступний рік та чи порекомендує він цього страховика знайомим.

Отже, принцип вільного ціноутворення не загрожує ринку картельними змовами. Тим більше, що встановлення ціни – це не просто цифра "зі стелі". Процедури ціноутворення мають бути прописані в так званих ЗУСПах – Загальних умовах страхового продукту, який розміщується на сайті страховика. Це обов'язкова частина договору (його загальна частина), а індивідуальна частина – це, власне, поліс "автоцивілки". У ЗУСПі прописані всі процедури та фактори, які впливають на зміну вартості поліса. Важливо, щоб цей документ був зрозумілим для споживача та містив основну інформацію про ОСЦПВ. До того ж Національний банк України контролюватиме відповідність процедур ринковим принципам.

– А чи є ризики активізації тіньового ринку надання страхових послуг автовласникам? Навіть поміж моїх знайомих є люди, котрі купили дешеві поліси за оголошеннями "на стовпах" чи в автівках на узбіччі доріг – не розраховуючи на виплати в разі страхових випадків, а лише щоб мати необхідний папірець при перевірках.

– Хочу запевнити, що тіньового ринку страхування, зокрема "автоцивілки" або "Зеленої картки", насправді не існує. Наразі неможливо укласти фіктивний договір, який би "врятував" під час перевірки поліцією, адже кожен поліс має бути зареєстрованим у ЦБД – Централізованій базі даних МТСБУ. Патрульна поліція має можливість за допомогою робочого планшета перевірити, чи дійсний поліс: за номером автомобіля, номером поліса та VIN-кодом авто. В мобільному застосунку "ДІЯ", переглянувши дані техпаспорта, ви також побачите інформацію про актуальний страховий поліс.

Явище, коли хтось на узбіччі продає поліси, може, десь ще й існує, але це, швидше, виняток. Регуляція Національного банку України щодо діяльності страхових посередників, агентів і процесу укладання договорів страхування унеможливлює таку практику. Наразі використання підроблених полісів у більшості випадків неможливе, оскільки близько 80% договорів укладаються в електронній формі, й автоматично реєструються в ЦБД. Є ще деяка кількість компаній, де 30-40% договорів укладаються в паперовій формі, але така практика поступово відходить у минуле.

До того ж згідно з новим законом, з 1 січня 2025 року страховий договір набуватиме чинності лише після його реєстрації в Централізованій базі даних – без цього він не буде дійсним. З нового року ЦБД стане єдиним джерелом інформації про страхове забезпечення транспортного засобу. Це пряма норма закону. Ще одне важливе оновлення – відмова від паперової форми укладання договорів і перехід на електронний договір з 2026 року. Наступний рік буде перехідним, протягом якого ще діятимуть як електронні, так і паперові форми договорів.

– Певно ж, з набранням законом чинності перевірки наявності полісів посиляться?

– В Україні дозволяється використовувати лише ті транспортні засоби, які є забезпеченими, тобто мають чинний поліс "автоцивілки". Відповідальними за укладання договору страхування є особи, що керують транспортним засобом, особи, на яких зареєстровано транспортний засіб в Україні, фізичні особи, котрі тимчасово ввезли транспортний засіб, та власники незареєстрованого транспорту. Вони повинні укласти договір страхування не пізніше дня реєстрації транспортного засобу, до початку його використання на дорогах, не пізніше закінчення попереднього договору або перед в’їздом на територію України.

Зі впровадженням закону з'являється можливість автоматичного контролю наявності поліса. Ці зміни дозволять системі відеофіксації дорожнього руху автоматично сканувати транспортні засоби на наявність страхового договору та передавати ці дані до органів МВС для притягнення до адміністративної відповідальності (за умови відсутності поліса), на кшталт автофіксації перевищення швидкості відеокамерами на автошляхах. Однак для того, щоб цей процес працював ефективно, необхідно внести зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів "Про дорожній рух" і "Про Національну поліцію".

Ключові новації: вільне ціноутворення, пряме відшкодування, відмова від франшизи

– Далі деталізуймо згадані вами зміни за окремими напрямами. Ви говорили про розширення переліку транспортних засобів, які підлягають обов’язковому страхуванню…

– До переліку додаються мопеди, моторолери, мотоколяски, які дотепер не підлягали обов’язковому страхуванню. Ключовий момент – це те, що у список потраплятиме й інший транспорт за умови, що відомості про нього внесені до Державного реєстру транспортних засобів. Є так званий відомчий транспорт (пожежні автомобілі, карети швидкої допомоги тощо), і якщо вони підлягатимуть внесенню до реєстру, цей перелік буде розширено і за рахунок таких транспортних засобів.

– А перспективи обов’язкового страхування електросамокатів, адже ці транспортні засоби дуже часто стають причинами аварій?

– Якщо завтра держава розпочне регулювати ринок електричних самокатів та зобов’яже вносити відомості про них у державний реєстр, вони також автоматично підлягатимуть обов’язковому страхуванню. В першу чергу, це потрібно, щоб розуміти, хто власник того чи іншого транспортного засобу та чия відповідальність застрахована. Нагадаю, зараз відповідальність, в тому числі власника електросамоката, може бути застрахована в добровільному порядку.

– Так розумію, питання страхування громадського електротранспорту – тролейбусів і трамваїв, – наразі не вирішене…

– Все залежатиме від рішення Кабінету міністрів щодо внесення таких транспортних засобів до спеціального реєстру або до загального Державного реєстру транспортних засобів. Тільки-но це станеться, поліси для власників таких засобів стануть обов’язковими. Наразі ж, зазвичай, власники цих транспортних засобів укладають добровільні договори страхування цивільної відповідальності.

– Розкажіть детальніше про переваги прямого відшкодування збитків. Справа ж тут не лише в лояльності клієнта до своєї страхової компанії, а страховика – до клієнта…

– Для розуміння: як працює система врегулювання зараз? Є два учасники автопригоди – потерпілий і винуватець, обидва мають поліси "автоцивілки". Наразі для отримання страхового відшкодування потерпілий звертається до компанії, яка застрахувала відповідальність винуватця. При цьому, не секрет, багато хто обирає компанію за ціною, не звертаючи уваги на її досвід, ефективність процесів, рівень виплат та кількість скарг. У разі неплатоспроможності страхової компанії винуватця виплати потерпілому можуть затягнутися на роки. На жаль, такі випадки трапляються.

Що ж передбачає пряме врегулювання? Та сама ситуація, але потерпілий звертається по страхову виплату до "своєї" компанії – тієї, де купував поліс. Компанія потерпілого супроводжує процес врегулювання, здійснює виплату, а потім отримує компенсацію від компанії винуватця. Останній етап відбувається в автоматичному режимі під час так званих розрахункових сесій між компаніями в межах прямого врегулювання. Пряме врегулювання має стимулювати свідомий підхід до вибору компанії при укладанні поліса "автоцивілки", подібно до того, як це відбувається з АвтоКАСКО.

– Але ж можливі випадки, коли страхувальник відмовить у виплатах. Тоді треба звертатися до страхової компанії винуватця, чи як діяти далі?

– Якщо потерпіла особа звернулася по виплату до своєї страхової компанії, вона втрачає право звертатися до страхової компанії винуватця. І навпаки, якщо потерпіла особа звернулася до страхової компанії винуватця, вона не зможе звернутися до свого страховика для отримання виплати.

Варто зазначити, що стаття 30 нового закону чітко визначає підстави для відмови у страховій виплаті. Страховик не може відмовити клієнтові, якщо таке не передбачено цією статтею. Якщо страховик відмовив, а потерпілий не погоджується із цим, він може звернутися зі скаргою до НБУ, МТСБУ або з позовом до суду.

– Нововведення стосуються і скасування коефіцієнта зносу та ліміту врегулювання за Європротоколом.

– Відсутність коефіцієнта зносу при виплаті страхового відшкодування означатиме, що водій отримає виплату на основі вартості нових деталей або їх частин, а не з урахуванням зносу.

Це дозволяє уникнути зменшення розміру виплати через зношеність транспортного засобу чи його частин. Таке нововведення дасть можливість отримати більш справедливу компенсацію за шкоду, оскільки вартість відшкодування не знижуватиметься через амортизацію, що забезпечить більш повну компенсацію витрат на ремонт або відновлення транспортного засобу.

Наразі максимальна сума виплати становить 80 000 гривень, але згідно з новим законом, цей ліміт може бути підвищено до 250 000 гривень, якщо Національний банк України не встановить іншого обмеження. Це дасть можливість отримати більшу компенсацію за збитки, що виникли під час дорожньо-транспортної пригоди, яка оформлена з використанням Європротоколу.

– Ще один пункт – фіксація мінімальних виплат за смерть чи шкоду здоров’ю.

– З 1 січня 2025 року впроваджуються щомісячні страхові виплати за шкоду, заподіяну стійкою втратою працездатності або смертю годувальника, які здійснюватимуться на регулярній основі, якщо потерпілий або утриманці померлого не висловлять бажання щодо одноразової виплати. Крім того, збільшиться розмір виплати моральної шкоди за фізичні страждання від травм з 5% до 10% від розміру страхової виплати за лікування та/або втрату працездатності. МТСБУ також почне виплачувати моральну шкоду у випадках, коли її заподіяно незабезпеченими або невстановленими транспортними засобами. Мінімальна виплата в разі визнання потерпілої особи дитиною з інвалідністю зросте з 12 до 36 мінімальних місячних заробітних плат.

З 1 січня 2028 року буде введено страхову виплату за витрати, пов'язані з переобладнанням житла потерпілої особи, порядок якої має бути встановлений Кабінетом міністрів.

– Що означає для страховиків та їхніх клієнтів повна відмова з наступного року від застосування франшизи при оформленні полісів?

– Франшиза – це частина збитку, яку, за умовами договору, страхова компанія не відшкодовує. Зараз вона не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності по майну. Тобто, максимальна сума франшизи – 3200 гривень.

Наприклад, якщо сума збитку – 13200 гривень і в договорі зазначено максимальний розмір франшизи, компанія виплатить потерпілому лише 10000 гривень. Однак деякі страховики можуть встановлювати франшизу і в 1% (1600 гривень), у 1000 гривень або взагалі не застосовувати її.

Згідно з новим законом, використання франшизи буде заборонено. Це означає, що страхова компанія повинна компенсувати потерпілому матеріальний збиток у повному обсязі, без зменшення на розмір франшизи.

– Поміж новин, які чекають на автовласників в частині міжнародного страхування, – впровадження електронних "Зелених карток", які матимуть таку ж силу, як і паперові документи.

– З 2022 року в Україні успішно запроваджено електронну версію "Зеленої картки", і наразі близько 80% договорів укладаються в електронному форматі. Зараз, водій зобов'язаний мати при собі роздрукований екземпляр страхового сертифіката "Зелена картка". Проте з 1 січня 2025 року цю вимогу буде скасовано, і водій зможе пред’являти страховий сертифікат у форматі PDF на своєму електронному пристрої.

Ці заходи спрямовані на перехід до повної цифровізації страхових сертифікатів, коли наявність страхового покриття підтверджуватиметься записом у базі даних укладених договорів страхування. Досягнення цієї мети вимагатиме від усіх країн-членів системи "Зелена картка" (46 держав) ухвалення додаткових рішень. Українське бюро вже технологічно готове до такого переходу.

– І вже, підсумовуючи цю частину розмови: які ключові зміни з нового року чекають на страхові компанії та що змінюється для Бюро?

– Для страховиків – це суттєва перебудова всіх бізнес-процесів, пов'язаних з прямим врегулюванням, вільним ціноутворенням і застосуванням пільг для окремих категорій громадян. Також важливим є пріоритет виплати відшкодування безпосередньо на СТО, що потребує налагодження партнерських відносин зі станціями техобслуговування. Згідно з новим законодавством, страхова компанія зобов'язана запропонувати потерпілому три СТО на вибір в радіусі 150 кілометрів від місця реєстрації потерпілого. Тому для забезпечення цього процесу компанії потрібно мати список станцій, що підпадатимуть під визначені параметри. Це означає, що страховики зараз активно перебудовують свої бізнес-процеси, аби відповідати вимогам нового закону.

Закон також вимагає перебудови IT-інфраструктури, оскільки змінюються форми полісів, ліміти відповідальності, передбачено відсутність франшизи в договорах, а також з'являється потреба в додатковій регуляції умов страхування. Це стосується й переходу до прямого врегулювання, де компанія, яка врегулювала подію, має отримати відшкодування від страховика винуватця аварії. Щороку це стосується 130-140 тисяч подій, що потребує узгодження сум, взаємозаліків і комунікації між 29 страховими компаніями, які є членами Бюро. МТСБУ виконуватиме роль процесингового центру, де розрахунки проводитимуться автоматично в межах прямого врегулювання.

Крім того, Бюро опиняється під наглядом Національного банку. В межах трансформації корпоративного управління змінюються структури, зокрема замість Дирекції буде створено Правління, а органом управління стане Наглядова рада. Також змінюються регуляції на ринку в контексті ухвалення закону та підзаконних актів НБУ щодо державного нагляду за МТСБУ. Це передбачає встановлення чітких вимог до Централізованої бази даних та впровадження системи комплаєнсу, ризик-менеджменту, внутрішнього аудиту і актуарних розрахунків для формування страхових фондів.

Ринок "автоцивілки" мовою цифр

– Підсумуйте, скільки цьогоріч укладено договорів "автоцивілки" та міжнародного страхування "Зелена картка"? Як, на вашу думку, на відповідних показниках позначаться зміни, що набирають чинності з наступного року?

– Ринок ОСЦПВ продовжує демонструвати позитивну динаміку. У 2024 році кількість укладених договорів зросла на 0,43%, досягнувши 5 736 490, а сума нарахованих страхових премій збільшилася на 19,95% – до 7,56 мільярда гривень. Середній розмір премії зріс на 19,44%, досягнувши 1 318,20 гривень. Окрім того, кількість вимог на виплату збільшилася на 13,45%, а сума нарахованих страхових відшкодувань – на 27,5%, майже досягнувши 3,5 мільярдів гривень. Це свідчить про загальне зростання попиту на страхові послуги та збільшення обсягів виплат у страхових випадках.

– Чи багато людей звертаються до МТСБУ по роз’яснення, зі зверненнями про допомогу чи зі скаргами? Як та з яких питань до вас можна звернутися?

– Скарг до Бюро надходить небагато. Взагалі на страхові компанії до МТСБУ скаржаться лише у 0,3% випадків від загальної кількості врегульованих подій. Це дуже мало, адже ще кілька років тому цей показник сягав 1%. При цьому кількість таких звернень щомісяця зменшується. Зазвичай, скарги пов’язані або із затримкою виплат, або з тим, що потерпілий не згоден із сумою страхової виплати.

До МТСБУ звертаються з різними питаннями, зокрема для отримання роз’яснень щодо умов страхування ОСЦПВ, страхових виплат, із заявами на отримання виплат за незастрахованих або пільгових категорій водіїв, а також зі скаргами на страхові компанії. Крім того, люди звертаються із запитаннями про історію страхових випадків чи укладення полісів ОСЦПВ. Проте багато із цих питань можна вирішити через електронні сервіси МТСБУ, які доступні на нашому сайті.

– Яка зараз кількість незастрахованих транспортних засобів?

– За нашими даними, близько 20-25% транспортних засобів в Україні залишаються незастрахованими. За різними оцінками, в країні приблизно 10-11 мільйонів транспортних засобів, страхові поліси купують власники близько 8 мільйонів із них. Є частина транспортних засобів, власники яких звільняються від обов’язку мати страховий договір, а також випадки, коли транспортний засіб зареєстрований, але фактично вже не використовується. Тому підрахувати точну кількість незастрахованих транспортних засобів – доволі складне завдання.

– А скільки професійних гравців на ринку і чи всі вони є членами МТСБУ?

– Страхових компаній в Україні зараз 75, а членів Бюро – 29, тому що не всі страховики займаються "автоцивілкою". Але ті, хто займається, обов’язково мають бути членами МТСБУ.

– Які зміни відбулися у вашому сегменті страхового ринку, як змінився останнім часом склад Бюро?

– Цей процес був постійним, і кількість таких компаній змінювалася протягом 30 років існування Бюро. За період великої війни з МТСБУ виключено 10 компаній. Чотири із них вийшли з ринку за власним бажанням, усвідомивши, що не можуть виконати нові регуляції Національного банку. Однак вони продовжують виконувати свої попередні зобов’язання перед клієнтами. Інші шість страховиків втратили членство через застосування заходів впливу Національним банком. Це, зокрема, компанії з російським капіталом, пов’язані з підсанкційними особами, а також ті, які не виконували вимог щодо формування резервів та рівня ліквідності.

Але, повторюю: за останні три роки жодна компанія не пішла з ринку "по-англійськи", не виконуючи зобов’язань. Більше того, в Бюро сформовано централізовані резервні фонди, яких достатньо для виконання зобов’язань страховиків, котрі залишили ринок, навіть якщо вони не виконуватимуть своїх зобов’язань. Тому питання недостатності коштів для виплат з боку МТСБУ наступного року не стоїть, жодних ризиків, навіть після підвищення сум страхових виплат, немає.