Ризик влучання: Як в Україні страхують майно та життя під час війни

БізнесЦензор з’ясовував у генерального директора асоціації "Страховий бізнес" Вячеслава Черняховського чи можна застрахувати зараз майно в прифронтових регіонах та скільки коштуватиме страховка від воєнних ризиків.

Зараз можна спостерігати у громадських місцях рекламу страхування воєнних ризиків, особливо страхування майна. Чи можуть українські компанії собі дозволити дійсно займатись таким видом страхування, враховуючи, що мова може йти про суттєве руйнування, надзвичайно великі збитки?

Ситуація, коли під час війни страхуються воєнні ризики, є нетиповою. Це як страхувати від стихійного лиха під час стихійного лиха.

Всередині 2022 року стало зрозуміло, що війна надовго, українські страхові компанії почали пропонувати умови страхування від воєнних ризиків.

Ризики знищення, пошкодження, захоплення, анексії вони є досить відомими, звісно такі договори страхування укладаються до того, як можуть початись бойові дії. Українські страхові компанії спочатку самостійно, зараз вже підтягнулись деякі перестрахові організації, ці ризики беруть на страхування. Але. Бізнес в страхуванні побудований таким чином, що великі ризики перестраховуються і це робиться зазвичай в закордонних компаніях.. Суми, на які можуть бути застраховані об’єкти, не є малими. Для фізичних осіб цих сум зазвичай достатньо.

Тобто достатньо, щоб застрахувати на повну вартість майно, якщо ми, наприклад, про квартиру говоримо?

Зазвичай, так. Наприклад, ми говоримо про квартиру, 2 млн грн на сьогодні це вартість середньої квартири. А якщо розуміти, що все ж таки левова частка об’єктів будуть знищені не повністю, а будуть підлягати ремонту, то можемо казати, що це достатні суми , щоб відремонтувати і дах, якщо це приватний будинок, і вікна.

Для бізнесу теж є програми, там суми більші, можуть і до 20 млн грн доходити. Є кілька ексклюзивних програм, які проходять обкатку. Там сума може визначатись в мільйонах доларів. Але ці програми розповсюдженими назвати важко, це залежить від партнерського перестрахування, зокрема це і іноземні державні інвестиційні, державні експортні агенції, гарантійні агенції. В цілому, ми можемо говорити про спроможності українських страхових компаній. І дійсно, український бізнес страхувався від воєнних ризиків, вже неодноразово були виплати. Це були і логістичні об’єкти, і офісні будівлі, і виплати сягали десятків мільйонів гривень. Досить витратне страхування з точки зору компенсації збитків. Якщо говорити про фізичних осіб, то і автівки, і життя, здоров’я людей, їх будинки, квартири можуть бути застраховані. На сотні тисяч чи навіть мільйони гривень.

Якщо я хочу застрахувати квартиру, які до неї можуть бути вимоги від страхової? Що там має бути і чого там немає бути? Є якісь вимоги?

Якщо це квартира в Києві, зазвичай ніхто відмовляти не буде. Зазвичай квартиру страхують від стандартних ризиків: пожежа, вибух побутового газу, залиття, крадіжка, стихійні лиха: повінь, сильний град, може бути землетрус. Додаткового до цих ризиків можна застрахувати певні воєнні ризики, що можуть стосуватись окремих об’єктів. Наприклад, є досить дешева програма, яка надає захист для балконів, для вікон, які можуть постраждати від вибухової чи ударної хвилі, від уламків. Така програма зазвичай додатково купується до звичайного страхування квартири.

Тобто окремо не можна застрахувати тільки вікна і балкон?

Пропозиції на ринку постійно оновлюються, тому якась компанія може таке й запропонувати. Але зазвичай компанія досить непростий варіант додаткового покриття надає тим, хто купує більш-менш повний захист.

За логікою, компенсувати витрати фізособам має держава, і ми говоримо більше про додаткову можливість?

Якщо ми кажемо про фізичних осіб, не про бізнес, то дійсно, держава бере на себе зобов’язання допомагати людям, компенсувати витрати на відновлювальні роботи. Але, по-перше, є певні ліміти. Поки дочекатися компенсації, то і ціни на ремонт можуть змінитись,. Страхова компанія все ж компенсує витрати на відновлення. Тому через застосування механізму страхування це буде швидше та буде на повну суму відповідного ремонту, звісно, в рамках обраної страхової суми.

Якщо ми говоримо про стандартну квартиру, скільки може коштувати клієнту оформити таке страхування? Наскільки це доступна функція для звичайного українця, у якого достатньо невисокий дохід? У багатьох з початком повномасштабного вторгнення зменшився дохід.

Ми говоримо про людей, які все ж мають чи квартиру, чи машину. Для того щоб застрахувати квартиру, є звичайне страхування без воєнних ризиків, воно коштує недорого. Є програми, які будуть коштувати від $50 до $100 на рік. Якщо додати до них воєнні ризики, в залежності від програми, обсягу ризиків і страхових сум за цими ризиками, наприклад, те, що ми брали за приклад страхування вікон і балконів – це буде на 1000 грн дорожче. Якщо ще й страхування іншого майна, що знаходиться в квартирі – на 2 – 2,5 тис грн дорожче. Тобто за $100-150 можна застрахувати взагалі від усього – і від сусідів, і від пожеж, і від вибуху побутового газу, який до речі виносить цілі під’їзди так саме, як і шахеди, коли є пряме влучання. Ця сума не є непідйомною для людини, що має квартиру в Києві.

Тобто від падіння уламків шахеду, ракети можна застрахувати квартиру, але в рамках загального страхування квартири?

Зазвичай таке страхування йде додатково, це розширення стандартного покриття, треба застрахувати квартиру, а потім додати ще таких ризиків. Хоча є деякі компанії, що пропонують застрахувати окремо воєнні ризики, але це буде котувати дорожче, ніж взяти їх в пакеті.

А якщо ми говоримо про машину, воєнні ризики додаються до КАСКО чи йдуть окремим договором?

Так, вони зазвичай додаються до КАСКО. Я бачив рекламні пропозиції, що вони окремо можуть бути застраховані, але все ж таки зазвичай це ризики, які додаються до пакету КАСКО. І за таким страхуванням будуть ліміти від 10% до 100% вартості автівки.

Ситуація така: якщо людина вважає, що в неї ризик невеликий (автівка знаходиться на захищеній території, в гаражі), або що такі випадки можуть бути, але не на суттєву суму, вона може взяти ліміт у 10-20%. На ремонт, може якийсь уламок щось пошкодити. Якщо машина знаходиться на відкритому місті, у дворі багатоквартирного будинку, ми розуміємо, що ситуація може бути інша і треба взяти більший ліміт.

Якщо брати повний ліміт з військовими ризиками, то відносно того, що автівка страхується по ризику КАСКО, страхування буде на 30% дорожче від звичайного КАСКО, тобто десь можна оцінити, що тариф на воєнні ризики для авто буде 1,5-2%.

Якщо це буде ліміт 50% на ремонт, то подорожчання буде на 15%. Хоча я бачив пропозиції, коли це можна зробити окремо для певних автівок. Ми говоримо про збільшення вартості страхування всього на $100-200 для не дуже дорогої автівки на рік.

А для машини у Дніпрі і у Києві буде різниця вартості страхування авто?

Суттєвої різниці не буде. В окремих регіонах можуть відмовити у страхуванні. Зазвичай це регіони, куди добиває артилерія і куди зараз починають долітати КАБи. Але в першу чергу, це артилерія. Територія 50-60 км від лінії зіткнення може взагалі не покриватись таким страхуванням. Все що знаходиться далі – суттєвої різниці в ціні не буде. Тому що це вже інші засоби ураження, а вони мають свою статистику щодо вірогідності влучання.

Що стосується життя та здоров’я людей. Ми завжди про себе, зазвичай, в останню чергу думаємо. Також є програми страхування життя у спеціалізованих компаніях по страхуванню життя, які навіть безкоштовно для своїх клієнтів, які до повномасштабної війни почали страхуватись, додали покриття від воєнних ризиків. Є програми страхування від нещасного випадку, які теж мають такі розширення. Коли людині треба покривати додаткові ризики та отримати компенсації внаслідок поранення. Ці програми є, вони пропонуються третиною чи половиною страхових компаній зі страхування життя. І кожен споживач може знайти той варіант, який йому більше підходить за вартістю, за умовами, за страховою сумою.

Сьогодні можна знайти на ринку пропозицію, яка підходить по розміру покриття, ризикам та ціні на власний запит: воєнні ризики окремо від майнових, чи майнові ризики з воєнними. У когось автівка стоїть і не їздить, але може постраждати. Власник купує собі ризики стихійних лих і воєнні ризики, ДТП – не купує, бо машина стоїть. Завжди можна звернутись до страхової компанії або страхового посередника, які підкажуть конкретні пропозиції під конкретні ризики. В залежності, які у людини автівка, будинок, прибудинкові споруди чи квартира.

Повертаючись до бізнес-активів, якщо говоримо про прифронтові регіони, якесь умовне підприємство в Дніпропетровській області хоче застрахуватись, чи йому сто відсотків відмовлять чи можуть бути варіанти?

Межа територіальна буде не менше 50 км від лінії зіткнення, і якщо ситуація на фронті буде розвиватись в несприятливий бік, на такій території, чи близько до такої території, можуть бути ситуації, що договір страхування не буде продовжувати далі діяти, якщо лінія зіткнення буде наближатися. Страхові тарифи вираховуються виходячи з вірогідності настання страхових випадків, а вони дуже сильно прив’язані до специфічних засобів ураження, які не можна напряму "закидати" з території агресора. Можна прикласти лінійку до карти і подивитись, де бізнес знаходиться від лінії зіткнення. Також важливо розуміти, що саме знаходиться поруч з ним. Якщо через паркан знаходиться військова частина, тут мабуть будуть проблеми. Якщо бізнес знаходиться не в самому місті, а в області і поряд немає залізничної станції, нафтобази, що може бути однією з пріоритетних цілей для засобів ураження, це будуть достатньо стандартні умови.

Правильно я розумію, що до кожного активу ви підходите індивідуально?

Є певні типові підходи, їх кілька. Для бізнесу більш індивідуальні, для фізичних осіб більш стандартні, які працюють завдяки тому, що багато людей страхуються за однаковими умовами. І таким чином здійснюється розподіл збитків між усіма, хто застрахувався. Застрахувалися 200 осіб, а постраждали дві і ці гроші, що вони вносили, йдуть на компенсацію тим, хто постраждав. В цьому ж основний сенс страхування, в перерозподілі між тими, кому пощастило і тими, кому не пощастило.

Зважаючи на атаки майже щоночі, чи можемо ми говорити, що збільшився інтерес до таких продуктів, попит до страхування від воєнних ризиків чи ні?

Наші люди вірять в те, що буде все добре. Вони дуже позитивні. Вірять в ППО, якщо щось станеться то не з ними. Для мене дуже цікаво, що попит на подібні продукти не такий активний, який міг би бути, виходячи із ситуації з атаками і вдень, і вночі. Люди досить інертні, і вони не укладають договори страхування, при чому це стосується не тільки воєнних ризиків.

Розповідали мені нещодавно історію: дев’ятиповерховий будинок, пожежа, вигоріла повністю квартира, що не пов’язано з воєнними ризиками. Всі сусіди дуже хотіли страхуватися, тому що приїхали пожежники, налили води, що натекла через п’ять поверхів, всі хотіли застрахуватись, шукали страхову компанію. Через тиждень вже заспокоїлися, подумали про витратити 3-5 тис грн, про те, що може обійдеться. В тих згоріло, то може в нас вже не буде нічого. Люди досить погано освічені з точки зору загального ризик-менеджменту. Чому люди при тривогах досить зухвало себе поводять, при обстрілах? Ми бачимо, що не завжди можуть адекватно оцінити свої потенційні збитки на мільйон або на два мільйона гривень, і співвідносити, що вони витратять на страхування всього 100 доларів, а отримають не тільки спокій на весь рік, а й компенсацію збитків, якщо не пощастить.

А якщо ми говоримо про бізнес?

У бізнесу є професіонали: ризик-менеджери, фінансові директори, генеральні директори. Ті люди, за чиїм функціональним обов’язком треба слідкувати за різними ризиками, від банкрутства контрагента до своєчасного постачання сировини. В них запит є. Для них індивідуальний підхід. І дійсно влучання були, і виплати досить великі. Ті підприємства Донецької області, наприклад, які ще перед повномасштабною війною страхували своє майно з воєнними ризиками, а потім ця територія попала під окупацію, майно було захоплено, внаслідок цього були заявлені страхові події і більш, ніж на $100 млн отримали сукупних виплат. Хто такі ризики застрахував, чималі компенсації отримали. Ті, що вважали, що все буде спокійно, втратили майно без компенсацій. Це питання до керівництва, до власників. Якщо фізичним особам можна сподіватись на компенсацію за рахунок держави, , то для бізнесу такої державної компенсації поки немає. Звісно, все це треба фіксувати, документувати, якщо будуть якісь компенсації, репарації, заморожені активи рф туди будуть йти, можна стати в чергу, щоб отримати, але це може бути досить нешвидко. А ті, хто застрахували, все ж можуть отримати відшкодування через місяць-два після проведення всіх необхідних експертиз, складання кошторису на відновлення і ремонт. Механізм працює, десятки мільйонів виплачується щомісяця.

А бували такі випадки, коли страхова не погоджувалась виплачувати, не визнавала як страховий випадок – і тоді йде, напевно, судова тяжба і вирішення в судовому порядку. Чи такі випадки поодинокі? Коли ми говоримо про воєнні ризики.

Всі страхові компанії працюють з документами. Факт має бути офіційно підтверджений. Треба викликати поліцію, вона складає відповідний протокол. Тому що це злочин проти цивільного населення. Він повинен бути включений в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Таким чином це фіксується. Непогано зробити фото і відеофіксацію, знайти сусідів, які разом з постраждалими також засвідчать, що це було. Можуть бути різні моменти, це майно може бути пересунуто на інше місце, особливо якщо воно чи щось поруч горить. Це все фіксується. Відмов дуже небагато. Були відмови, коли людина була застрахована від нещасних випадків, наприклад, але потім її призивають до лав збройних сил і вона стає не цивільною особою, а військовослужбовцем, такі моменти бували. Бо поранення військовослужбовця і поранення цивільної особи, для якої укладали договір, коли вона ще не була на службі, це все ж таки дуже різні речі.

Але якщо ми говоримо про бізнес, там може бути велика сума виплат, я так розумію, що наразі не дуже велика кількість компаній займається страхуванням саме воєнних ризиків для бізнесу?

Кожна третя страхова компанія. Це десять-двадцять компаній. Питання лише в умовах, лімітах тощо. Хтось працює лише з малим та середнім бізнесом, з ФОП, а хтось більше націлений на великий бізнес.

В них не буває конфліктних ситуацій, коли страхова компанія не визнає подію як страховий випадок, від якого мав захистити договір страхування?

Немає в мене такої інформації. Коли відповідні державні органи складають акт, є кримінальне провадження, є відповідні довідки, що це трапилось не внаслідок необачності чи неправильного ведення пожежної безпеки, а внаслідок воєнних дій. Приїжджають експерти, за уламками визначають тип озброєння, що був застосований. Дуже складно відмовити. Навпаки, я знаю непоодинокі випадки, коли виплачувались десятки мільйонів гривень власникам майна – і нафтобаз, і заводів, і бізнесцентрів.

Якщо ми говоримо не про великий бізнес, а про маленький чи середній. Наприклад, в когось кав’ярня була на першому поверсі, власник в неї вклав $45 тис, боїться, що його кав’ярня може зараз постраждати. Скільки йому може коштувати страхування від воєнних ризиків?

У випадку з кав’ярнею там зазвичай великі вікна, що можуть бути знищені. Думаю, це від 1% до 2% вартості вікон на рік.

Якщо ми говоримо про всю кав’ярню , то тут вартість страхування дуже помірна з точки зору витрат – $100-200 в залежності від умов покриття. Раджу також не нехтувати страхуванням від звичайних ризиків пожежі тощо, тому що є багато прикладів саме для засобів харчування, коли горить електричне обладнання та знищує бізнес.

В мене ще є питання, що теж стосується воєнних ризиків. Я читала про новий закон "Про страхування", що там обмежили обов’язкове страхування і ніби зараз не мусить працедавець страхувати своїх працівників на підприємствах, що мають додаткові ризики, що можуть впливати на здоров’я, на життя. Як от працівників енергогенеруючих підприємств чи навіть працівників, що займаються протимінною діяльністю. Чи це точно так?

Це не просто тема, це цілий пласт, що стосується відмови України від обов’язкових видів страхування і перехід на обов’язок мати договір страхування. Не всі правовідносини у нас перейшли на таку нову позицію. Якщо говорити глобально, є позитивні моменти – ми після тридцяти років відмовились від страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Пасажирів примушували страхуватися самостійно, окрім пасажирів міського транспорту, тобто при купівлі квитка на приміські, міжміські сполучення з пасажира додатково утримували оплату за страхування. А зараз, з 18.09.2024 року, на всьому автомобільному та міському електричному транспорті, навіть у метрополітені, діє норма про необхідність перевізнику страхувати відповідальність перед пасажиром. Є принципова різниця, що не просто нещасний випадок може статися з пасажиром, а цей нещасний випадок стався з вини перевізника. Там пристойні страхові суми по півмільйона гривень на кожну постраждалу особу. Аналогічний проєкт розробляється для залізничного транспорту, для водного транспорту.

Але є певні моменти, які ще не трансформувались. В першу чергу, це пов’язано з пасивністю тих міністерств, органів центральної влади, які повинні цим займатися, деякі з них через рік після закінчення терміну, що встановлений законом "Про страхування", ще не розробили свої відповідні положення. А деякі, навпаки, почали від них відмовлятись. Ви закон "Про протимінну діяльність" згадали, там виключають. Раніше була законна вимога мати договір страхування життя, здоров’я та працездатність фахівців у сфері протимінної діяльності, а зараз це вже не є обов’язковим для операторів протимінної діяльності, які залучають таких фахівців.

Чим це об£рунтовували?

Аналогічна ситуація з обов’язковим страхуванням журналістів. Коли декларативні моменти є, а фактичних нема. Потрібно, щоб хтось з відповідних центральних органів виконавчої влади розробив проєкт власного нормативного акту про страхування у своїй діяльності або щодо співробітників певної галузі.

Думаю, що у журналістів і тих, хто займається протимінною діяльністю, все ж різні ризики. Чи тих, хто працюють на ТЕЦ.

Питання не в ризиках, а в підході та державному управлінні. Якщо міністерство може і хоче це зробити, то ми бачимо активну роботу, залучення експертів та юристів, страхові асоціації та НБУ, що закінчується прийняттям грамотного положення, а якщо міністерство не хоче це робити, воно робить так, щоб з закону це поприбиралося.

Ось про протимінну діяльність прибрали таке страхування: замість "підлягають страхуванню" написали "можуть бути застраховані". І одразу починається "економія на людях". Тут є один великий підводний камінь, який дуже шкодить. Як ви зазначили, закон "Про страхування" з 2024-го року, новий, а в Податковому кодексі не змінилась норма, що стосується оподаткування для підприємств витрат на страхування співробітників. І в Податковому кодексі написано, що підприємство може не нараховувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, ЄСВ при договорах обов’язкового страхування. А обов’язкового страхування як юридичного терміну вже немає півтора року. І досі Міністерство фінансів не вийшло з ініціативою про зміну Податкового кодексу, незважаючи на те, що ми про це кажемо не один раз і наша асоціація та інші асоціації з депутатами це проговорили, але є певна технологія, що зміни до Податкового кодексу повинен подавати саме Мінфін, а він до сьогоднішнього дня це не зробив. І це дуже сильно заважає підприємствам застрахувати своїх співробітників. Тому що обов’язок застрахувати в них є, але за порушення поки ніхто не карає, а ще з такого страхового платежу необхідно сплатити ЄСВ, а робітнику ще вирахують з зарплати ПДФО та військовий збір, тобто він грошей отримає менше на руки, то люди просто кажуть: "Навіщо нам це потрібно, давайте відмовлятись". Ці витрати не повинні бути на підприємстві чи на громадянах, якщо держава вимагає від людей, від підприємств мати певне страхування, воно має бути з нульовою ставкою оподаткування. Відноситься до витрат, а не йти з прибутку. Бо інакше страхування розцінюється податковою як подарунок підприємства своєму співробітнику, а це ж повний нонсенс. Ще до вступу закону "Про страхування" в дію ми почали про цю проблему говорити, писати, потім бити на сполох, доводячи на прикладах, як це не відповідає соціальному захисту людей, але поки результату не бачимо.