Без сумніву, на сьогодні в нашій країні аграрний бізнес є найбільш ризикованим. З одного боку – непередбачувана урядова політика, а з іншого – всесвітнє потепління, вирубка лісів, озонові дірки, а потім...
Спекотне літо, палюче сонце призвели до посухи і завдали цього року значних збитків селянам. Плюс весінні повені... Плюс безсніжна зима, коли на грунті утворюється льодова кірка, а раптові морози часто призводять до вимерзання посівів озимих.
У таких випадках єдиним спасінням є страхові компанії. Проте і тут не все добре. Високі страхові ризики формують надзвичайно високі страхові внески. Це не дає можливості селянам отримати суттєвий прибуток. Але що робити: не застрахуєш – можеш втратити все.
Крім того, не завжди страховики вільно прощаються зі своїми коштами. Вони знайдуть тисячі причин, аби не віддавати страхові виплати селянам. У таких випадках треба йти до суду, але чи завжди селяни мають кошти, щоб відстояти своє право? Виходить, як у Хемінгуея: той, що програв, не отримує нічого.
