"Переділ сфер" чи реформи фінансового регулювання

Спільноту опанувала ідея реформи регулювання фінансового сектору. Це систематично обговорюється державними органами, центром реформування, організаціями професійних учасників. Пропозиції різноманітні та часто протилежні, але всі згодні, що треба щось робити.

В першому читанні прийнято законопроект 2413а, який механічно передає функції регулювання від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР. Але, як я вже зазначав в своїх статтях, на жаль, реальну реформу даний законопроект не пропонує.

Вбачаю метою ефективного реформування системи регулювання фінансових організацій збереження правонаступництва, інституційної пам'яті, захист учасників, які обслуговуються фінансовими організаціями разом з удосконаленням системи нагляду, контролю за платоспроможністю фінансових установ та удосконалення системи їх припинення, забезпечення виконання зобов'язань перед клієнтами.

Покладання на НБУ значної кількості додаткових повноважень ускладнить виконання ним основних функцій щодо забезпечення ефективної монетарної політики та реформування банківської сфери, з якими він і так не справляється. А попереду ще вирішення проблем з російськими банками та рядом великих українських банків, відновлення довіри до банківської системи, фінансове забезпечення національного бізнесу для підйому економіки.

До другого читання є пропозиції наслідком яких буде "очищення" небанківського фінансового ринку так що на ринку залишаться 10-20 компаній. До ліквідації небанківських фінансових установ будуть доведені навіть ті, що не допускають порушень. Варто нагадати, що вже на даний час, банки не обслуговують малий бізнес, фізичних осіб та операції з невеликим кредитним ресурсом. Враховуючи негнучкість великих компаній, в умовах відсутності конкуренції, таке очищення ринку призведе до незабезпеченості фінансовими ресурсами невеликих компаній та підприємців, фінансових та соціальних проблем пересічних громадян. Як завжди інтереси пересічного громадянина та малого бізнесу, а також їх роль в економіці ніхто не враховує. А це робочі місця, платежі до бюджету, фінансове підґрунтя віри громадян в краще майбутнє.

Пропонується також не нагружати НБУ питаннями захисту інтересів клієнтів цих фінансових установ, як непритаманних НБУ функцій. В банківській сфері роботу з фізичними особами НБУ переклав на ФГВФО. Перекласти на когось відповідальність в небанківській сфері - можливості немає. Наслідком стане незахищеність прав споживачів фінансових послуг та негативні соціальні наслідки.

Пропоную в остаточній редакції:

• ввести в Закон визначення кредитної установи, до яких будуть відноситися банки, діючі кредитні установи та кредитні спілки, як це передбачено Директивою ЄС, та передати їх регулювання безпосередньо НБУ;
• визначити перелік фінансових послуг, виключивши з нього ті , які не регулюються спеціальним органом в країнах ЄС, наприклад, поруку, адміністрування в групах (яке законодавчо заборонено в багатьох країнах) та інші;
• розділити законодавчо страхування та накопичувальне пенсійне забезпечення, як окремі фінансові послуги, враховуючи що внесений Закон передбачає їх регулювання різними органами;
• змінити перелік заходів впливу, виключивши ті, які по суті не є заходами впливу і їх застосування викликає безліч нарікань з боку клієнтів фінансових установ та їх самих;
• одночасно підвищити можливість регулятора оперативно впливати на ситуацію, яка складається в цілому на фінансових ринках та з конкретними компаніями, передбачивши можливість встановлення регуляторних нормативів, оперативності контрою та забезпечення фін
• підвищити вимоги за ненадання клієнту передбачуваної законодавством інформації та невиконання вимог регулятора щодо захисту інтересів споживачів фінансових послуг та фінансового ринку в цілому.

Пропозиції народних депутатів передбачають:

• вирішення питань передачі портфелю договорів від компанії що припиняє діяльність до діючих компаній без нанесення шкоди інтересам клієнтів, визначення умов та підстав передачі зобов'язань;
• чітку регламентацію процедури припинення фінансових установ за власним бажанням, а також їх примусової ліквідації;
• введення ознак фіктивних фінансових установ;
• процедуру визначення неплатоспроможності фінансових установ та відновлення платоспроможності.

Вважаю, що для реалізації цих пропозицій та недопущення "провалу" в регулюванні небанківських фінансових установ, для роботи з фінансовими установами, які не підпадають під поняття "кредитні установи" зберегти Нацкомфінпослуг як окремий регулятор, діяльність якого направляється та координується НБУ. Нацбанк, в свою чергу, визначатиме стратегію розвитку цього фінансового сектору, основні умови діяльності та фінансування Комісії, прийматиме участь у призначенні керівництва. Пропонується також надати право НБУ призупиняти дію нормативно - правових актів Нацкомфінпослуг.

Важливим аспектом є розробка нових підходів до регулювання окремих сегментів ринку, зокрема, лізингових та факторингових компаній, ломбардів. Постає питання в яких випадках і яким чином повинно здійснюватись таке регулювання, наприклад, в частині банківського лізингу та промислового, факторингових операцій та права вимоги, ломбардна діяльність згідно з договорами закладу чи можливість використання договорів застави.

Є питання координації регулювання різними наглядовими органами діяльності банків, страхових компаній, адміністраторів пенсійних фондів та компаній з управління активами в умовах запуску загальнодержавної накопичувальної системи.

Всі ці питання вирішити "механічним" перенесенням повноважень неможливо. Тому потрібна виважена робота Верховної Ради, державних органів та спільноти над формуванням дійсно нової системи дієвого регулювання фінансових ринків.