На главную страницу
 
Головна
Про нас
Новини
Обговорення
Оголошення
База знань
Пошук
Карта сайту
Коментарі
Інтерв'ю
Аналітика
Рейтинги
Поиск по сайту

Обговорення / Інтерв'ю / Iнтерв'ю

Особливості національного регулювання

Версия для печати Версия для печати
25.11.2020 

Чи справдились позитивні прогнози або побоювання учасників та експертів ринку через чотири місяці після того, як запрацював закон про спліт

Розділення нагляду над компаніями небанківського фінансового ринку та передача його від Нацкомфінпослуг до Нацбанку та НКЦПФР згідно з законом про спліт – одна з головних змін у галузі цього року, яка впливатиме на майбутнє фінринку протягом багатьох наступних. Ще на етапі підготовки законопроєкту навколо нього точилися запеклі дискусії. Чи справдилися позитивні прогнози або, навпаки, побоювання учасників та експертів ринку через чотири місяці після того, як спліт набув чинності? Про це "Урядовому кур’єру" розповідає генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслав ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ.

"Упродовж найближчого року з ринку може піти 40 – 60 страхових компаній, тобто кожна третя"

– В’ячеславе Валерійовичу, що ви як експерт та керівник однієї зі страхових асоціацій відчули позитивного й негативного із часу запровадження спліту?

– Наша асоціація послідовно обстоювала позицію, що спліт у такому вигляді, як його було реалізовано, не сприятиме розвиткові небанківського фінансового ринку. З фактами та цифрами в руках ми обстоювали іншу модель модернізації державного нагляду. Проте спліт ухвалено, і потрібно сконцентруватися на тому, аби перехід ринку під нагляд нових регуляторів був максимально безболісним, адже саме це обіцяв НБУ як регулятор левової частки компаній небанківського фінансового ринку.

Перше спліт виявився передчасним. Наприкінці березня, коли відповідний закон ще не набув чинності, Нацбанк запропонував розробити новий парасольковий закон про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг, який фактично відправляє на смітник основні засади спліту.

Складається враження, що ініціатори та прибічники спліту самі не впевнені, яка саме модель регулювання найбільше підходить до реалій українського небанківського сектору. Тобто закон про спліт не пропрацював ще навіть кількох місяців (хоч для зваженої оцінки його впливу має минути принаймні рік-два), а вже потребує додаткових законодавчих підпорок, які намагаються закласти до нового законопроєкту про фінпослуги.

З точки зору учасників небанківського ринку, моїх колег з Об’єднання учасників фінансового ринку (ОУФР), до якого входить 16 асоціацій з усіх сфер фінансового ринку та споживачів цих послуг, останнім часом ми переконалися, що основним завданням НБУ має бути монетарна політика і фінансова стабільність. Питання регулювання страхового і загалом небанківського фінансового ринку не впливає на фінстабільність країни. Тому повторюю позицію, яку ми обстоювали ще на етапі ухвалення законопроєкту: загальний мегарегулятор для небанківського ринку – це рішення, яке ефективно працює в більшості розвинених країн, але таким регулятором має бути окрема структура, а не НБУ, основні завдання якого зовсім інші.

– Чи підтримує регулятор галузь та ваш ринок загалом?

– Ні. Це було зрозуміло ще з перших документів у межах спліту: Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року та білої книги "Майбутнє регулювання ринку страхування". Більшість ініціатив нового регулятора лежить у площині "вимагати та контролювати", а не "створювати засади для зростання і сталого розвитку". Це принципова стратегічна хиба. Навіть під час поточного перегляду євродирективи Solvency II оновлюються основні принципи, серед яких тепер зазначено більшу підтримку розвитку галузі й баланс інте­ресів споживачів страхових послуг і страховиків.

Аналогічний підхід і щодо подолання наслідків коронавірусної кризи і карантину. Коли європейські країни послаблюють тиск на бізнес, усвідомлюючи вплив пандемії, наш національний регулятор відмовляється від щонайменших кроків назустріч бізнесу, постійно посилюючи вимоги. Значна частина таких вимог безпідставна.

На початку карантину ми зверталися до НБУ із пропозицією перенести терміни 100-відсоткового виконання нормативів з розпорядження Нацкомфінпослуг №850 "Про обов’язкові критерії та нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика", яке підвищує вимоги до капіталу страховиків. Запропонували заморозити наявні на той момент вимоги до капіталу, встановлені цим документом, на рівні 60% максимального нормативу терміном ще мінімум на рік, але ця пропозиція не знайшла підтримки.

– Чи маєте після впровадження спліту проблеми з підготовкою нормативно-правових актів?

– Так. Передовсім викликає питання той поспіх, з яким їх готують. Для цього немає підстав: нормативні акти Нацкомфінпослуг чинні, до них нема істотних зауважень, тож немає ситуації правового вакууму, яка б потребувала негайного ухвалення нової нормативної бази.

Норми Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" вимагають, щоб НБУ дотримувався визначених цим законом процедур підготовки та ухвалення нормативних актів, зокрема отримання зауважень від громадськості та їх розгляду. Проте виведення НБУ з-під необхідності узгоджувати його нормативні акти з Державною регуляторною службою (ДРС) та реєструвати їх у Міністерстві юстиції робить фактично неможливим контроль держави дотримання НБУ всіх вимог закону.

Розроблення регуляторних актів має відбуватись однаково для всіх галузей та органів регулювання у країні – за погодженням з ДРС та з реєстрацією у Мін’юсті, а не якось специфічно для НБУ чи НКЦПФР.

Є зауваження до розроблених документів щодо аналізу регуляторного впливу у разі ухвалення проєктів нормативних актів, які не відповідають вимогам законодавства, і до нестачі в них якісних економічних розрахунків щодо впливу нових нормативних документів на бізнес, зокрема на обсяг додаткових витрат страховиків відповідно до нових нормативних вимог. Не розглядають альтернативні варіанти розв’язання проблем.

– Чи змінилися вимоги до капіталізації страхових компаній і як вони це на собі відчули? Чи стали у зв’язку з цим закриватися невеличкі страхові компанії або, можливо, такий процес не за горами?

– Я відповів на це, зауваживши, що НБУ не дослухався до нашої пропозиції про відтермінування розпорядження Нацкомфінпослуг про активи та капітал. Звичайно, в поточних кризових умовах не всі зможуть його виконати. Прогнозуємо, що впродовж найближчого року з ринку може піти 40 – 60 страхових компаній, тобто кожна третя. Маю інформацію, що кілька компаній вже готуються припинити роботу.

Будуть змушені піти з ринку ті компанії, що багато років нормально працюють, виконують регуляторні вимоги і зобов’язання перед клієнтами. Це шкодить суспільству та соціально-економічній ситуації, бо зменшує кількість робочих місць, податків тощо. Наприклад, страховики – учасники нашої асоціації 2019 року сплатили понад 195 мільйонів гривень податків на прибуток. Понад 242 мільйони гривень – це виплата зарплати, ЄСВ тощо.

Для компаній, які входять у нашу асоціацію, ми організували спеціальну робочу групу – для членів об’єднання й інших. На ній розглядаємо можливості реорганізації бізнесу, злиття або приєднання. Сподіваюся, що завдяки цьому нашим учасникам вдасться не припиняти роботу.

– В НБУ з’явилися фахівці й департаменти щодо контролю та регулювання діяльності страхового бізнесу й інших сегментів. Чи розуміються вони на специфіці ринку?

– З одного боку, до керівництва відповідних департаментів прийшли люди з фаховою освітою, досвідом роботи на ринку зокрема зі складу колишнього регулятора. З другого, – бачимо, що співробітники НБУ не дуже хочуть або не можуть вникати у специфіку кожного сегмента небанківського ринку.

У публічній риториці представників НБУ постійно звучать фрази на кшталт "а ось у нас у банках", і це вкрай шкідлива позиція.

По-перше, калька з банківських підходів для їх використання в небанківському секторі неприпустима, оскільки це різні сегменти ринку.

У Європі, яку беремо за взірець, це добре розуміють: наприклад, європейські вимоги до фінмоніторингу для банків не поширюються на компанії небанківського фінансового сектору.

По-друге, це тривожний сигнал, коли співробітники регулятора не прагнуть оволодіти якісною галузевої експертизою.

– Чи відбуваються перевірки роботи страхових компаній? Чи штрафують компанії страхового ринку за ті чи інші невиконані вимоги?

– Нині здійснюють тільки пруденційний (безвиїзний) нагляд. НБУ перевіряє виконання розпорядження №850 Нацкомфінпослуг. Виїзних перевірок цього року не передбачено, оскільки для їх проведення потрібне затвердження плану.

Головне, що турбує всі компанії, які входять до нашого об’єднання, зокрема і великих страховиків, лідерів своїх сегментів ринку, – невмотивоване посилення регуляторних вимог під час кризи і спроби надто швидко оновити законодавчу і нормативну базу.

Усі ті зауваження, що я навів на початку інтерв’ю, – це не лише моя власна думка, це спільна позиція учасників об’єднання, яку поділяють багато інших страхових компаній на ринку.

Були певні проблеми з поданням звітності до НБУ, веденням реєстру фінустанов тощо, але їх поступово розв’язують.

Нещодавно зверталися до нового голови НБУ Кирила Шевченка з листом з проханням оптимізувати роботу з підготовки нормативно-правових актів, яка триває в режимі "несамовитого принтера". Тексти законопроєктів та нормативних актів готують у такій кількості і пропонують для розгляду і обговорення представникам ринку в такі стислі терміни, що немає змоги нормально вивчити, проаналізувати, обрахувати всі чинники і надати зауваження до документів. Це навіть попри те, що хворіють на коронавірусну недугу цілі колективи, випадаючи з операційних процесів на тижні.

I головне: немає потреби так поспішати, бо нормативно-правові акти Нацкомфінпослуг чинні, правового вакууму в галузі немає. Загалом ми запропонували НБУ інший, відмінний від нинішнього алгоритм роботи над проєктами нормативних актів: спочатку визначитись, які проблеми не розв’язують чинні документи, а вже потім з огляду на це формувати, так би мовити, технічне завдання для розроблення нових. Мета розроблення нового нормативно-правового акта – розв’язання вирішення певної нагальної проблеми ринку, а не новий документ саме заради наявності нового документа.

– Спрогнозуйте, що буде з 1 січня 2021 року, коли мине перехідний етап щодо регулювання Нацбанком небанківських фінансових установ.

– Робити прогнози нині важко. Стан галузі залежатиме від загального стану економіки, а тут місця для позитиву поки що немає: пандемія у розпалі, її вплив на економічну активність очевидний: згортання бізнесів, скорочення робочих місць і доходів домогосподарств. Тож критично потрібно, аби НБУ дослухався до голосу здорового глузду і провадив обережну й помірковану регуляторну політику відповідно до викликів, що постають перед економікою країни та галузі.

Автор:  Олег ГРОМОВ
Источник:  Урядовий кур’?р
URL интервью:  https://ukurier.gov.ua/uk/articles/osoblivosti-nacionalnogo-regulyuvannya/

«« Вернуться на первую страницу раздела



Администрация сайта не всегда разделяет мнение авторов чьи статьи размещены на ресурсе.
При использовании материалов сайта гиперссылка www.insurancebiz.org обязательна.
© 2006–2009 Ассоциация Страховой Бизнес