Страхування – сервісна галузь, стан якої безпосередньо пов’язаний із загальноекономічною ситуацією в країні. Зростання показників, наприклад, обсяг зборів платежів і частка страхування у ВВП, безпосередньо залежить від того, чи є у приватних осіб і бізнесу об’єкти для захисту їх інструментами страхування: квартири, нові автомобілі, виробничі комплекси, товари тощо. Чи є у населення вільні кошти, щоб дозволити собі придбати поліси медичного та лайфового страхування. Тому неможливо, як свого часу ми чули в заявах НБУ, збільшити частку страхування у ВВП до показників західноєвропейських країн, просто заявивши, що ми поставили собі таку амбітну мету. Споживання страхових послуг підтягуватиметься виключно внаслідок зростання економіки та добробуту людей.
Держава може і повинна створювати драйвери зростання, стимулюючи окремі види страхування, наприклад, шляхом надання податкових пільг, державної підтримки, послаблення наглядових вимог до певних видів професійної діяльності або бізнесу в разі страхування їхньої відповідальності перед третіми особами. Однак зараз подібних кроків критично мало. Тож якщо ми хочемо не тільки декларувати високі цілі, але й досягти їх, питання наявності дієвої стратегії розвитку галузі нині однозначно є найактуальнішим.
Страхування може зняти з держави і бюджету частину навантаження із забезпечення соціальної підтримки й захисту громадян, тому медична та пенсійна реформи з активним залученням до них страховиків – те, на чому варто було б зараз сконцентруватися. Більш тісна взаємодія держави і бізнесу для вирішення соціальних питань – на користь і громадянам, і страховим компаніям.
Найнагальніша інновація – адекватне оновлення законодавства у галузі
Особливу увагу наразі необхідно приділити адекватному оновленню законодавства у галузі. Я б сказав, що це найважливіша інновація, вона закладає вектор розвитку на багато років, і помилки можуть коштувати надто дорого. Щоб забезпечити фінансову інклюзію, доступність фінансових послуг для кожного, нам необхідно зберегти те розмаїття страхових компаній, які є сьогодні, забезпечивши при цьому надійність їхньої роботи і захист інтересів споживачів страхових послуг.
Що стосується технологічних інновацій, то слід зазначити: страхування побудовано на довірі та спілкуванні між людьми. З одного боку, страхування активно діджиталізується, у нас вже є можливість укладати договори ОСЦПВ в електронному вигляді, оформляти електронний європротокол. У найближчому майбутньому віддалено можна буде врегулювати багато страхових подій. Страховики активно створюють електронні сервіси для клієнтів, партнерів і страхових агентів, крім того, йде постійна технологічна перебудова внутрішніх бізнес-процесів. З іншого боку, наразі продажів видів добровільного страхування, особливо складних і дорогих продуктів, виключно через цифрові канали досить мало.
Можна спробувати повангувати. По-перше, чим більш людяними, схожими зі звичайним спілкуванням, виявляться нові технології, тим успішніше вони будуть працювати (якщо вже чат-бот, то такий, щоб складалося відчуття, ніби спілкуєшся із живою людиною). По-друге, майбутнє – за вдалою комбінацією живого спілкування на всіх етапах взаємодії компанії та клієнта, від укладення договору до отримання виплати та цифрового інтелекту.