Ми починаємо відновлюватися вже зараз, не чекаючи завершення бойових дій

– Уже є перший проект національного плану відновлення.

– Ще складно назвати його проектом. Скоріше, це вижимка з роботи 23-х робочих груп, яка ще буде дуже змінюватися по ходу. Це базис для обговорення, але точно ще не проект. Документ, з якого можна почати дискутувати майбутній проект. Але ми маємо намір подати остаточний проект плану протягом двох тижнів.

– Усі розуміють, що війна затягується, на жаль, а отже затягується і реалізація цього плану. Тим часом, деякі проблеми уже зараз потребують вирішення – як-от страхування військових ризиків, яке значиться в цьому першому документі. Чи щось з цього плану може вже зараз запрацювати?

– План складається з трьох частин. Зокрема, перша – все для перемоги. I це наріжна частина цього плану – це те, що ми починаємо відновлюватися вже зараз, не чекаючи завершення бойових дій. Це найбільш деталізована частина, яку ми дуже деталізуємо в плані. Деталізованими є заходи на 2022-2023 роки. А далі план верстається більш загальними мазками, їх плануємо деталізувати в майбутньому.

Першу презентацію плану хочемо зробити в Лугано на саміті з відновлення України. Але план – це живий документ, він буде і надалі доопрацьовуватися: виходячи з результаті бойових дій, з того, де врешті зупиниться ця війна, а також – з урахуванням подій, які відбуватимуться в країні.

План буде доопрацьовуватися навіть після затвердження. Буде кілька його ітерацій.

– Минулого тижня МВФ озвучив позицію, що, мовляв, давайте виходити з поточної ситуації, а нова програма – це колись потім, коли настане час. Тоді як бізнес каже – у нас не буде того часу колись, тому і потрібне страхування військових ризиків, щоб не витрачати більше коштів ?колись? на відновлення.

– З МВФ ситуація однозначна: ми працюємо над новою програмою. Вважаємо її принциповою для нас. Це має стратегічне значення для перемоги.

– Оприлюднений законопроект про списання боргів за кредитами на знищене війною майно. Які передбачені джерела фінансування такого кроку у бюджеті і чи може він собі це дозволити?

– Це не вимагає фінансування видатків зараз, це перше. По-друге, у суспільстві, незалежно від його заможності, не повинно бути суперечки з приводу того чи слід змушувати людину сплачувати кредит за об’єкт, якого вже немає? На мою думку, так питання навіть не можна ставити. Можна дискутувати про джерела компенсації, про механізми. Але те, що ми не можемо змусити людину, яка втратила єдине житло, ще сплачувати за нього гроші (а ми розуміємо, що у більшості це переселенці), це однозначно. Заощаджувати бюджетні кошти треба, але не на таких цілях.

– В якій перспективі банки можуть отримати таку компенсацію?

– Механізм простий. До речі, мова йде не тільки про банки, але й про забудовників. Якщо є квартира в кредиті, яка була знищена бойовими діями, кредит списується, банк отримує компенсацію в рахунок цього кредиту після війни бюджетним коштом. Списанню підлягає кредит за квартиру, яка є єдиним житлом. Якщо людина має декілька таких квартир у кредиті, вона отримує право на замороження кредиту до кінця війни.

– Чому недостатньо опції списання боргів за форс-мажором?

– Форс-мажор тут не працює. Це обставини, які не залежать від вашої волі і звільняють вас від відповідальності за невиконання тих чи інших грошових зобов’язань. Якщо ми говоримо про відповідальність позичальника, тут немає причинно-наслідкового зв’язку між подією форс-мажору і неможливістю сплати боргу грошима. Бо сплатити борг у грошах завжди можливо. Обставини форс-мажору для позичальника не діють. Він має незабезпечений кредит, який, до речі, повинен ще забезпечити: за звичайним договором, якщо твоє майно знищене, ти зобов’язаний ще й відновити заставу. I зобов’язаний погасити кредит.

– Форс-мажор діє для страхової компанії, яка застрахувала це майно?

– Ні. По страховим інша ситуація: вони не страхували майно від військових ризиків. До речі в межах Ради з відновлення країни ми вивчаємо досвід інших країн по страхуванню військових ризиків. Це буде одним з наріжних пунктів плану. Є такі приклади в світі. Хоча це недешева страховка, але вона має бути, якщо ми хочемо залучити інвестиції до країни. У плані вже прописані ці підходи. Є міжнародні організації, які страхують від військових ризиків, є варіант з допуском на наші ринки міжнародних страхових компаній. Є варіант створення з міжнародною фінансовою організацією ?MIGA? спільного трастового фонду, як в Iзраілі. Є кілька життєздатних концепцій, які ми запропонуємо і нашим донорам, і нашому суспільству.

– Чи буде подібний крок для бізнесу щодо списання або замороження кредитів на активи, які втрачені через війну?

– Складне питання. Я дуже хотів би це зробити, але ситуація щодо бізнесу інша. На практиці вона має велику кількість варіантів. Якщо у компанії знищене обладнання, а не знищений офіс? Або навпаки. Або якщо головний офіс знищено, але працює філія у Львові, і працює краще, ніж до війни? Така палітра варіантів, що ухвалити просте рішення, як щодо житла, не можна. Воно потребує підготовки. Мені би хотілося говорити про компенсації, і напевно, вони будуть. Але механізм надто складний, аби його реалізувати швидко.

– А банки потім будуть радитися з Нацбанком, як у своїй звітності це відобразити?

– Нацбанк уже дав рекомендації щодо того, аби вони заморозили відсотки, зменшили їх і не брали їх протягом військових дій. Але банки – це теж бізнес, і в цьому вся складність. Ухвалюючи рішення про відшкодування одному бізнесу, ми не можемо робити коштом іншого бізнесу.

Одне з найскладніших завдань НБУ – це перегляд підходів до політики ризиків і резервування, до кредитної політики НБУ. У нас же не тільки зі знищеним майном проблема чи з майном, яке перебуває на окупованих територіях. Є ще проблема з вартістю заставного майна. Після 24 лютого, навіть якщо майно не пошкоджене жодним чином, ризик війни здешевлює нерухомість. I якщо до війни умовний харківський кредит був забезпечений на 120%, то під час війни він може вже бути забезпечений на 80%. Ринку нерухомості, наприклад, у Харкові наразі немає, ми не розуміємо, що скільки коштує. Але за тими чи іншими методиками заставне майно знецінюється, кредити стають незабезпеченими і переходять в іншу категорію – ризикових, яка потребує резервування банками. I так сьогодні Нацбанк ставиться дуже поблажливо до всіх нормативів, у тому числі резервування. Та попри це ця проблема потребує комплексного вирішення. Ми очікуємо від НБУ його пропозицій щодо зміни політик у сфері кредитування.

– Така сама проблема у підприємств – як їм зафіксувати збитки? Рішення уряду не вирішує проблему.

– Тут підприємцям краще звертатися до уряду. Є відповідні рішення.

– Мінфін, очевидно, не погоджується з вашою пропозицією визначати податкові зобов'язання по ПДВ за касовим методом, мовляв, це суперечить Директиві 112 і взагалі може завадити вступу в ЄС. Ви готові продовжувати цю дискусію та ініціювати такі зміни?

– Я відкидаю цей аргумент, оскільки пропозиція ця – тільки на військовий час. У нас триває криза неплатежів, яка надалі буде погіршуватись. Кризу неплатежів обтяжувати сплатою ПДВ за першою подією щонайменше негуманно. Гадаю, тут ми повинні бізнес підтримати і дати можливість сплатити податки за касовим методом, в момент отримання грошей, замість того, щоб кредитувати бюджет по першій події. Ми кілька разів йшли на зустріч окремим галузям до війни, наприклад, запроваджуючи сплату ПДВ для сфери житлово-комунального господарства. Так само маємо зробити це для всього бізнесу на період війни.

– Коли можна очікувати на це рішення?

– Зволікати не будемо. Рішення має бути прийняте незабаром.

– ВР ухвалила урядовий законопроект про скасування пільг на імпортні товари, але його розгляд нібито відкладався. Чому?

– Ніхто не відкладав цей законопроект. Так, були сили, які в ВР протидіяли його прийняттю. Це передусім лобісти перекупів – організацій, що імпортують в країну старі авто, заробляючи на цьому чималі статки. Але очевидно, що більшість народних депутатів є свідомими та патріотичними громадянами, які дбають про інтереси суспільства і держави в умовах війни більше, ніж про власні.

– На нещодавньому засіданні комітету під час обговорення цього законопроекту обговорювалася норма про дозвіл уряду дзеркально скасувати мита на товари з тих країн, які це вже зробили по відношенню до нас – ЄС, Канада. Якщо уряд скористається таким правом, наприклад до ЄС, то як це вплине на українського виробника?

– У нас і так нульові мита на більшість товарів із ЄС. Але якщо ЄС, Канада, США скасували, хоч і тимчасово, мита для наших товарів, ми маємо піти на дзеркальні кроки. I ми не робимо це законом, а пропонуємо надати урядові повноваження на такі кроки. Це виважено і обгрунтовано. Шкоди бізнесу таке рішення не заподіє.

– Нацбанк пропонував навіть додаткові імпортні мита запровадити. У них платіжний баланс, інші інтереси.

– Під час нарад Мінекономіки навіть підтримало пропозицію НБУ щодо 10%-кового мита на всі товари, крім критичного імпорту, але потім ця пропозиція не була підтримана під час дискусії Прем’єром. Відтак, ми не будемо підтримувати пропозицію 10%-кового мита на товари некритичного імпорту.

– Але перелік товарів критичного імпорту буде збережений?

– Ні, це валютне обмеження буде скасоване. Валютні розрахунки будуть дозволені за всіма товарами, а курс згодом стане плаваючим. Однак, я би застеріг сьогодні від очікувань популярних або популістичних рішень в сфері економіки. Сьогодні і Уряд і Нацбанк в кожному питанні стоять перед вибором з кількох складних, поганих рішень. Рішення НБУ про підвищення облікової ставки до 25% – це хороше рішення? Мабуть, ні. Чи хотів НБУ утриматися від нього? Безперечно! Але ухвалення інших рішень або не ухвалення їх потягло би ще гірші наслідки. Відтак, центробанк був змушений ухвалити саме це рішення. Я не був і ніколи не буду безвідповідальним "експертом" з соцмереж, який дає прості рецепти для вирішення складних проблем або хоча б породжує надію в тому, що вони будуть. Ми зайшли в період непопулярних, складних рішень. Потрібних кроків, але кращих з гірших. Не треба бути дітьми, необхідно розуміти, що країна у війні, від якої страждають всі.

– А як щодо ідеї прибрати критичний імпорт товарів, але залишити послуги?

– Послуги ми ще дискутуємо.

– Податкова передала до казначейства заявки на відшкодування 9,5 млрд грн ПДВ. Яка ситуація з відшкодуванням?

– Відшкодування 9,5 млрд грн здійснюється всім, автоматично. Все згідно закону.Заявки на відшкодування ПДВ, що викликають сумнів, були відправлені на документальні перевірки. Теж згідно закону. Ті, що були перевірені камерально – відправлені на відкодування. Незалежно від назви, роду діяльності, бо у нас різні ідеї були у травні. Хотіли відшкодовувати експортерам або тільки сільськогосподарським підприємствам. Ми від таких підходів відмовилися. ПДВ відшкодовується всім, хто подає ?чистий? ПДВ, тобто де при формуванні кредиту не використовувався схемний кредит.

– Бізнес повідомляє про проблеми з реєстрацією податкових накладних. Чи були до вас звернення такі? Як вирішуються такі проблеми?

– Реєстрація податкових накладних триває без будь-яких перешкод, ритмічно. Проте податкова не реєструє ?схемний ПДВ?, як це було до грудня минулого року. З грудня торік – ?скрутки? припинилися. Ми оздоровили систему справляння ПДВ. Так само і зараз – жодна схемна операція не проходить, бо податкова від суспільства і держави має чітке завдання – не допустити крадіжок ПДВ. Якщо податкова накладна заблокована – платник має подати скаргу і вона буде розблокована. В межах парламентського контролю ми дуже за цим слідкуємо. Я приділяю увагу кожному такому зверненню. Мій телефон 0503565541 – знає весь бізнес. Але звернень в розрізі країни, скажу відверто, не багато.

– Уже зрозуміло, яка загалом сума накопичилася за ці місяці по відшкодуванню ПДВ?

– Ще ні, буде зрозуміло після 15 липня. Щодо перевірок, то у податкової після цієї дати ще буде два місяці на перевірки, а тоді все разом буде подано в реєстрі до Мінфіну.

– Після листа бізнесу щодо вашого звільнення – чи були у вас якісь розмови в ОП щодо цього? Як це вплинуло на вашу роботу?

– Звичайно, в Офісі президента у мене були зустрічі, але з приводу цього листа – не було. З Президентом також щодо цього ми не спілкувалися. А що ви вважаєте необхідно обговорювати з Президентом? Чи марксист Гетманцев? Або чому його першого з голів Комітету з питань фінансів не звинувачують у корупції? (сміється) Там взагалі не зовсім зрозуміла історія з цим листом і з підпісантами як щодо змісту, так і щодо форми. Вже є кілька розслідувань журналістів про справжність підписів і підписантів. Чесно, не хочу витрачати час на це. Зі свого боку одразу відреагував на лист та запропонував зустрітися. Хто схотів зустрівся і ми прояснили багато питань. Хто не схотів не зустрівся. Вважаю війна – це не час для епатажних виходок, з’ясування хто кому максист та розхитування влади. Це час для того щоб рятувати країну. Я прийшов сюди робити потрібні країні речі, а не популярні. Якщо комусь це не подобається, якщо реалізація принципу ?закон один для всіх? або реалізація принципу верховенства права в економічній політиці, податковій політиці коштуватиме негативного рейтингу Гетманцева, це прекрасна ціна. Її треба платити не замислюючись.

– До речі, про ?закон один для всіх? і податок у 2%. В якийсь момент це було, мабуть, правильне рішення, але зараз бізнес каже, що дуже важко працювати, коли одна мережа перейшла на цю систему, а інша – ні. Ви як оцінюєте необхідність привести все це до одного знаменника?

– Це, до речі, була моя ідея. Ми запропонували 2% опціонально. Ми нікого не змушуємо переходити на цю систему. Незважаючи на те, що це опціонально, на 2% податку перейшли більше 230 тис. ФОП і юридичних осіб і з загальної системи, і з другої групи. До речі, з другої групи єдиного податку перейшло багато бізнесів, що свідчить, що вони готові платити більше щоб працювати ?в білу?. Перехід такої кількості бізнесу на цю просту систему свідчить про те, що багатьом вона подобається і загалом у військових умовах є успішною. Кому не до вподоби, той залишається на старій системі. Втім, очевидно, що дві системи не можуть існувати паралельно. Але під час військового часу ми не будемо змінювати нічого.

Взагалі ця система спрямована на підтримку виробників. Вона негативно сприймається саме посередниками, бо вони спостерігають тоді каскадний ефект від податку у 2% з обороту і втрачають маржинальність. Через ефект каскаду товар зростає в ціні. Однак, під час війни ми точно не повинні підтримувати посередника, ми повинні підтримати виробника. Давати йому можливість сплачувати податки просто без зайвої бюрократії.

– Чи є підрахунки, наскільки зросла тіньова економіка через війну?

– Президент чітко дав зрозуміти, що боротьба з тінню – це ще один фронт. У нас з 2019 року відбувається детінізація. Зокрема, в нашому комітеті ми цим і займалися та займаємося. Будь-які дискусії, чи треба детінізувати, слід залишити у минулому. Ніхто не може сказати, наскільки збільшилася тінь. Однак її зростання очевидне. Ми бачимо це по сфері торгівлі, по непрямих показниках. Президент дав зрозуміти, що українці діляться на дві частини: хто воює і хто забезпечує бойові дії. Забезпечувати бойові дії ЗСУ бізнес має через сплату податків, де це можливо. У держави достатньо повноважень на сьогодні для детінізації, розширювати їх не планується. Але користуватися ними у повному обсязі можна.

– Тобто нічого не зміниться, ?будемо більше боротися??

– У податкової достатньо повноважень, щоб перевіряти розрахунки, видачу чеку, що робилося і до війни. Тінь – це ж не тільки про ?закон один для всіх?, але й про євроінтеграцію. Тільки фантазер та самопроголошений "професор" в FB може повірити, що країну, де 50% економіки в тіні, можуть взяти в ЄС.

– Питання в тому, що ця ?тінь? має свою руку в органах влади. Наприклад, багато нарікань на митницю, особливо зараз. I поки що ситуація не покращується. Відчуття фронту там немає, кажуть представники бізнесу.

– Так, корупція, як і тінь, це двостороннє явище. Ступінь суспільної небезпеки в діях чиновника вищий, але це дорога з двостороннім рухом. I дійсно митниця в цьому контексті займає деструктивну позицію. Ми дали оцінку митниці на комітеті, дуже жорстку, звернулися до прем’єр-міністра.

– В які терміни очікуєте реакцію?

– Хотілося б пошвидше, але це вже залежить не від нас.

– Як ви оцінюєте конфлікт Мінфіну і Нацбанку щодо облікової ставки?

– Є певні системи цілей, які закладені в діяльність тих чи інших органів. Конституційна функція НБУ – стабільність гривні. Завдання уряду – економічний розвиток. Iноді, існує напруження між одночасною реалізацією цих цілей виникає природня дискусія (не конфлікт), це абсолютно правильно. Крім цього, Мінфін має залучати фінансування за найменшою ставкою. Рішення НБУ про підвищення облікової ставки йде всупереч цій цілі, але забезпечує стабільність гривні. Тому тут є певна конкуренція цілей. Але вона здорова. Дискусія правильна, саме в таких дискусіях виробляються найкращі для країни рішення. На жаль, оскільки країна у війні, обираємо найкраще з найгірших. Не всі наші співгромадяни чомусь відчувають цю війну так, як ми всі її відчували у лютому.

– Українці за кордоном, які втекли від війни, все ще залишаються податковими агентами – 180 днів ще не минуло. Але строки вже підходять.

– Ми думаємо над проблемою резидентного статусу. Але проблема полягає в тому, що такий статус регулюється не тільки Податковим кодексом, але й двосторонніми договорами, які мають пріоритетність над кодексом. Аби змінити цей підхід, мало внести зміни до кодексу, але й траба переглянути ці договори. Це нереальне завдання на сьогодні, дуже складне і довге.

Не хотілося б прийти до формули, яка б породжувала статус подвійного резидентства і змушувала б наших людей сплачувати податки там і тут. А щоб цього уникнути, треба переглядати угоди.

– Як ви оцінюєте, наскільки ефективно працює такий канал впливу на економічну ситуацію, як державні банки, що можна покращити?

– Думаю, ми повинні в межах плану відновлення серйозно подумати над створення аналогу німецького банку KfW, який був створений після Другої світової війни і фінансував відновлення. Такий банк можна створити на базі одного з державних банків. Це був би правильний проект. До такого банку можна було б застосувати знижені нормативи ліквідності, забезпечуючи ризикове кредитування бізнесу. Що стосується інших банків, тут я вважаю, що частка держави в банківському секторі має зменшуватися. Слід приватизувати державні банки. Це не притаманна державі діяльність – управління банками. Фінансовий стан державних банків є зараз задовільний, вони виконують функції, як і інші комерційні фінансові установи.

– Як ви оцінюєте роботу Бюро економічної безпеки в нинішніх умовах?

– Скажу м’яко. Вважаю, що робота БЕБ могла б бути більш ефективною.

– Як має фінансуватися План відновлення країни?

– Мають бути різні джерела фінансування: кредити, гранди, державний бюджет та приватні інвестиції. Повинен бути створений Фонд, до управління яким мають долучитися наші партнери. Цей фонд має фінансуватися за рахунок донорів та МФО, а йти на кредити і співфінансування проектів в Україні, страхування бізнесу – усе, що має зменшити ризики і надати дешеві гроші для розвитку бізнесу. Заходи щодо яких має відбуватися фінансування будуть передбачатися в Плані відновлення країни, робота над яким наразі завершується.