Зараз ризики банкрутств на страховому ринку просто колосальні – голова правління СГ "ТАС" Царук

– Війна – це стрес, трагедія, біль. З якими найбільшими проблемами зіштовхнулися страхові компанії на початку війни?

– Найскладнішими були перші дні, коли рвався зв’язок, лягав інтернет, люди перебували в бомбосховищах, з деякими було втрачено контакт тощо. Але я маю сказати велике спасибі Ковіду за те, що він навчив нас працювати дистанційно, тому ніякої великої катаст

Найскладнішим було налагодити роботу кол-центру онлайн. Всі інші процеси у нас у принципі були налагоджені і не потребували такої відмовостійкості та безперервності, тому ми не припиняли роботу з початком війни. Можливо, були два дні, коли не встигали обробляти заяви з врегулювання, але буквально через день ми вже втяглися і почали працювати в стандартному режимі. Це видно з цифр: якщо подивитися на березень, то наша компанія здійснила 25% виплат всього ринку ОСЦПВ. Хоча й у нас вони впали на 13% у порівнянні з цим же періодом роком раніше, в більшості компаній на ринку впали на 70% і більше, тобто до третини від минулого року. Є великі страховики, які у березні минулого року відшкодували клієнтам 43 млн грн, а цього року всього лиш 2 млн грн.

Другий ризик, якого ми дуже боялися, щоб не розпочався "банкопад". Добре, у березні у нас закрилися великі депозити і у цінних паперах транш повернувся. Тому ми, як могли, намагалися тримати і нікуди не розміщували 100 млн грн які зняли, розуміючи, що якщо буде мораторій на депозити, банки просто перестануть видавати їх з різних причин, нам не буде з чого здійснювати виплати. Це був найбільший ризик.

Третій – це необхідність надання оперативної допомоги та підтримки співробітників. Оскільки ми маємо велику мережу, ми організували оперативний штаб, який регулював надання допомоги тим, хто виїжджає в інші регіони. Наступна частина – це надання фінансової підтримки. Усім було повідомлено, що незалежно від того, чи працює співробітник чи ні, перші два місяці ми гарантуємо заробітну плату практично у довоєнному розмірі, яку виплатили вперед. При цьому тим, хто мав дуже великі зарплати, їх розмір був зменшений, але не суттєво.

– Ви підтримуєте контакти зі співробітниками, які опинилися на тимчасово окупованих територіях? Яка частка бізнесу там була втрачена?

– Насправді, ми всім співробітникам надали можливість працювати незалежно від місця їхнього перебування. Перебуваючи в будь-якій точці України та за кордоном, можна реалізовувати поліси та працювати онлайн. Щодо непідконтрольних територій, наприклад, Херс

– А як ви врегулюєте подію, якщо страховий випадок трапився там?

– Врегулюємо події дистанційно. Єдине питання може бути, якщо вони спірні, але зазвичай завжди можна якісно зняти відео, фото або просити когось подивитися.

– Чи були вже випадки врегулювання подій на підконтрольних територіях?

– Чесно, я не знаю, але думаю, що були, я навіть впевненіший, що були.

– Багато компаній, зокрема страхові, зараз оптимізують бізнес та скорочують штат. Ви це плануєте робити?

– У принципі, ми всі кризи проходили без скорочення. Я пропоную співробітникам: або скорочуємо зарплату на 10-20%, або когось звільнятимемо. За час своєї роботи, а це 20 років, я нікого не звільняв, усі кризи практично проходили без скорочення. Могли скор

– Давайте трохи поговоримо про моторне страхування, вірніше, про "автоцивілку". Як ви оцінюєте рішення НБУ щодо підвищення лімітів виплат у воєнний час?

– У цій ситуації мене більше хвилює збільшення розміру виплат за "європротоколом", що вдарить по бізнесу сильніше, ніж підвищення лімітів. Я не дуже вірю розрахункам актуаріїв, які базуються на статистиці і не враховують курс, що дуже виріс, проблеми з ло

I, крім того, я дуже переживаю щодо дозволених 80 тис. грн – це серйозна сума для шахрайства. У нас, на жаль, певна група населення має схильність до цього. Iснують цілі бригади, які працюють у цій сфері. До війни, наприклад, у нас на місяць було по три-чотири випадки шахрайства, лише тих що ми виявляли. Тобто, якщо тільки ми за один місяць знаходили їх стільки, то можете уявити, скільки є загалом по ринку. При "європротоколі", як відомо, не потрібен виклик поліції, плюс, коли у людей біда з фінансами, схильність до таких речей зростає, тому я дуже переживаю, що буде багато випадків шахрайства.

Я просив НБУ не підвищувати ліміти зараз, оскільки ми розуміємо, що це спричинить необхідність відповідно підвищити тарифи, що в цей непростий час явно недоречно. Можна було до закінчення війни пожити на старих лімітах, у період війни, на мою думку, це неправильно.

– Яка у вас частка "європротоколів" у загальному обсязі виплат?

– Дуже велика. Ми привчали людей до "європротоколу", тому близько 60%.

– А тарифи підвищуватимете?

– Будемо, за деякими зонами, особливо за нульової франшизи до 10%, для решти – на 5-7%. Хоча, по-хорошому, треба більше. Може, трохи згодом, якщо буде все нормально, трохи підвищимо. Це було важким рішенням, які дуже довго сперечалися в компанії з цього п

– А у Моторному бюро вистачить коштів, якщо різко зростуть виплати?

– Моторне бюро – це взагалі окрема тема. Я не пам’ятаю скільки років намагаюся довести державі, що необхідно навести лад із усіма пільгами по "автоцивілці". Це не означає, що ми не хочемо мати пільговиків. Однак я вважаю, що має бути чесно. Адже ніхто не

Тому НБУ начебто підтримує ідею, щоб пільговиків хоча б порахувати та продавати їм поліси на певне авто нехай по 1 грн, оскільки часто буває, що у разі ДТП їх садять за кермо (якщо не мають поліса). Це дуже неправильно. А з огляду на те, що кількість пільговиків у нас зараз зросте приблизно на 30-50%, скоріше на 50%, це може стати дуже великою проблемою для ринку. I від цих проблем можна уникнути, якщо продумати, розуміти, знати і правильно тарифікувати. Якщо це фінансується через Моторне бюро, то ми маємо вкласти у тариф для непільговиків речі, які ми потім безкоштовно дамо пільговикам. Iншого джерела немає. Або держава компенсує витрати ринку за рахунок податків або, грубо кажучи, це має бути закладено у загальний тариф для всіх автовласників. Щоб закласти у тариф, треба все прорахувати.

Крім того, треба підвищувати відповідальність цієї групи населення. Щоб вони розуміли, що не так просто – сів за кермо та поїхав. Ти маєш сам придбати поліс ОСАЦВ, нехай за 1 грн. Люди повинні розуміти, що це їхня відповідальність, вона страхується, і вони повинні їздити акуратно.

Також, на мою думку, держава має навести лад з видачею документів, що підтверджують учасника бойових дій. Є багато тих, хто "купив" посвідчення, і потім користуватиметься пільгами. На мою думку, дуже важливо зараз персоніфікувати ці речі, и порахувати, щоби не мати ще більше проблем. Оскільки, якщо ринок збанкрутує, і не витримає росту виплат, то для держави це буде більшою проблемою.

– А скільки, на вашу думку, компаній-членів МТСБУ мають проблеми?

– За моїми прогнозами, понад 40%, тобто близько половини компаній, які здійснюють ОСАЦВ, не є "живими". Я нещодавно дивися, що під 30 компаній (із 42 членів МТСБУ – IФ) мають проблеми або з капіталізацією, або ще з чимось. I дуже сумніваюся, що акціонери

Тому, як на мене, на ринку є дуже серйозна проблема, і рішення підняти ліміти ще більше посилило її. Навіщо це зараз було зроблено, я не знаю, але бюрократичну машину не зупиниш.

Хоча Національний банк, на мою думку, є дуже адекватним регулятором, там останнім часом відбуваються деякі речі, які не подобаються, ми з вами говорили (призначення нового заступника генерального директора МТСБУ – IФ), проте загалом дуже професійний та грамотний регулятор. Мабуть, машину було розкручено, і їм зупинити вже було важко. Вони вирішили, що нічого страшного не станеться. Проте чим більші ліміти, то більше загроза удару по проблемним компаніям, то більше в них шансів швидше піти.

– Що може зробити регулятор для того, щоб близько половини компаній не залишило ринок?

– Він багато чого може зробити. По-перше, може змінити закон про ОСАЦВ і зробити там адекватні норми, наприклад, обов’язкове пряме регулювання та інші механізми, які змусять людей думати, в якій компанії купувати поліс. Люди швидше перейдуть до більш адекватних компаній. Від тих, хто погано платив, також підуть агенти чи продавці . Це дещо покращить баланс, правда, я не думаю, що сильно.

По-друге, може навести лад із пільговиками, вирішити ситуацію з їх реєстрацією.

По-третє, Моторне бюро останнім часом працювало над акумулюванням додаткових коштів страховиків, щоб у разі припинення їхньої діяльності здійснити виплати відшкодувань за їхніми договорами, знизивши фінансове навантаження на компанії, що залишилися. Ця робота велася і ведеться, проте зараз з’явився дуже великий ризик припинення таких гарантій, оскільки роботу президії Моторного бюро практично заблоковано невеликими страховими компаніями, які хочуть припинити цей процес і повернути гроші назад щоб потім акціонери могли "украсти" їх з компаній.

Там зараз триває дуже серйозна боротьба між тими, хто хоче зберегти статус-кво, та тими, хто не хоче. Я вважаю, що в ідеалі треба не зменшувати, а збільшувати вимоги до капіталу, бо чим більше ризиків, тим більше має бути зарезервовано грошей. Але невеликі компанії цього не розуміють, їм важко один мільйон довнести, причому великим треба від 30 до 50 млн грн довносити для збільшення капіталу та гарантій. Однак ми (великі компанії – IФ) згодні йти на це, оскільки розуміємо, що чим більше ризиків, тим має бути більше резервів і капіталу.

Невеликі компанії зараз в ейфорії, тому що за перші два місяці війни було менше заявлених збитків. Але ми маємо розуміти, що ОСАЦВ не має позовної давності. За законом постраждалий повинен протягом року заявити, проте якщо було заявлено через суд рішення платити, може прийти через чотири роки, п’ять років тощо, і ти маєш виплатити, якщо цього не розуміти і не враховувати і не резервувати під ці виплати гроші – вийде фінансова піраміда – компанія збанкрутує і піде з ринку.

Я вважаю, що зараз ризики банкрутств на ринку просто колосальні, і НБУ має як мінімум стежити за виведенням капіталу, щоб акціонери не "крали" гроші у й без того недокапіталізованих компаній.

– Зараз усі говорять про необхідність страхування військових ризиків. Ваша думка щодо можливості їх масового запровадження в Україні?

– Iз військовими ризиками складно з двох причин: у нас погана судова система та дуже підприємницьке населення. Є дуже багато випадків з 2014 року, яким чином військові ризики намагалися видати за стандартні та зобов’язати страхову компанію сплачувати за н

– Чи може держава взяти на себе зобов’язання покривати військові ризики?

– Ви ж знаєте, як виглядає державне страхування. Ось вам низький тариф і вчетверо більше зобов’язань. Я лише один чи два рази бачив, щоб держава підходила до цього питання нормально, коли був професійний підхід та адекватна позиція. По-хорошому, можна було прописати, що страховик бере на себе зобов’язання, але якщо станеться страховий випадок, який потрапляє під військовий ризик, то держава компенсує цю шкоду. Однак я дуже сумніваюся, що такий механізм буде закладений.

– Ще однією проблемою ринку є перестрахування, чи ви з цим маєте проблеми?

– Були проблеми із перестрахуванням по Ядерному пулу, коли кілька страховиків вийшли з нього. Там були дуже жорсткі переговори, особливо щодо Чорнобильської станції. За іншими видами страхування ми маємо абсолютно адекватні відносини з перестраховиками. Є

– I насамкінець, ваш прогноз щодо страхового ринку України на цей рік.

– Адекватні компанії, які нормально працюють у цьому році, вийдуть у "нуль", тобто завершать рік на рівні попереднього чи навіть трішки краще. У нас зараз "автоцивілка" поступово відновлюється, майже до минулорічних оборотів. У червні ми навіть вийшли на