Страховка для обраних: Нацбанк спробував врегулювати колапс на ринку перестрахування. Але не всі гравці зможуть повністю відновити діяльність

НБУ створить перелік страховиків для роботи з глобальним ринком. Яким компаніям пощастить туди потрапити?

Майже на рік було зупинено можливість перестраховувати ризики за кордоном. Минулої п’ятниці НБУ зняв ці обмеження своєю постановою, проте більшість страховиків дуже скептично оцінюють нові вимоги регулятора.

Зокрема, Нацбанк хоче допустити на ринок перестрахування лише компанії з нового Переліку, який сам і складатиме. Умови входження до цього списку – прозора структура власності СК, дотримання нормативів платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризиковості операцій. Iноземні ж перестраховики повинні мати рейтинг міжнародних рейтингових агентств рівня "A-".

Чому це не всіх влаштовує, як ринок функціонував в умовах обмежень і як працюватиме тепер, розбиралось видання Mind.

Коли виникла проблема з перестрахуванням? Після 24 лютого 2022 року українським страховикам було заборонено оплачувати послуги міжнародного ринку перестрахування. "Через майже річні обмеження щодо сплати перестрахових платежів та відшкодувань за кордон страховий ринок зазнав значних втрат – як матеріальних, так й іміджевих. Суттєво погіршилася якість покриття для страхувальників, збільшилися ризики для страхових компаній, а їхні можливості скоротилися", – описує проблему Андрій Семченко, директор з андерайтингу однієї з найбільших та найстаріших СК – "IНГО".

Нагадаємо: можливість шерінгу страхових ризиків важлива для розвитку всієї економіки. Без неї найбільші об’єкти та бізнеси у країні, включаючи критично важливі підприємства, вантажоперевізників, а також портфелі медичних, КАСКО та інших ризиків по суті залишаються незахищеними.

Які наслідки цих обмежень? Заборона на перестрахування почала руйнувати бізнес-ланцюжки, розбудовувані українськими страховиками протягом попередніх десятиліть. Зокрема, СК "IНГО" заявила про закриття великої програми медичного страхування "Світова медицина", якою користувалися десятки тисяч клієнтів для захисту від критичних хвороб.

"На початку 2023 року ми, як і низка інших страхових, не змогли продовжити співпрацю з важливими для цієї програми перестраховими компаніями. Адже відповідно до постанови Нацбанку №18 від 24.02.2022 українським страховим компаніям заборонено проводити фінансові операції з оплати страхових платежів за договорами перестрахування? Чинні договори перестрахування продовжують своє покриття до дати закінчення", – йшлося у повідомленні СК "IНГО" від 20 січня 2023 року.

Найбільша на українському ринку страхова компанія ARX, яка належить канадським інвесторам, теж зіткнулася з неможливістю виконати свої зобов’язання щодо сплати премій перестраховикам-нерезидентам.

Як зреагував глобальний ринок? Більшість міжнародних партнерів-перестраховиків із розумінням поставилися до української ситуації. Вони підтвердили, що продовжуватимуть нести зобов’язання за договорами перестрахування. "Нам вдалося переукласти всі наші договори облігаторного перестрахування на новий термін", – розповідає Наталія Чернова, директорка вертикалі з управління продуктами СК ARX.

Сергій Авдєєв, голова страхової компанії "Арсенал-Страхування", уточнює: великі міжнародні СК фактично авансом переуклали перестрахові договори. Але при цьому встановили цілу низку нових вимог.

"Частина перестраховиків відмовилася працювати з нашим ринком, частина – суттєво підняла ціни та встановила нові обмеження, зокрема по воєнних ризиках. Також іноземці сказали, що якщо не буде оплати до такого-то числа, то договір визнається недійсним з дати укладання. Йдеться в основному про сплату до 1 липня 2023 року", – розповідає Павло Царук, голова Страхової групи ТАС.

Він уточнює, що іноземні перестраховики прибрали причинно-наслідковий зв’язок по воєнним ризикам та значно розширили трактування, що є чи може ними вважатися: "По суті, вони тепер можуть самі вирішити, що конкретний ризик – воєнний, і відмовити, навіть якщо немає чіткого причинно-наслідкового зв’язку чи він не доведений".

Вочевидь, не всі перестрахувальні компанії наразі готові брати на себе ризики з України. "Але вирішальним у цьому є не мораторій на оплату перестрахувальних премій, а війна та пов’язані з нею непрямі негативні чинники та ризики. У нашої компанії не виникло необхідності закривати програми страхування через відсутність перестрахування. Але дуже багато компаній – дочірніх підприємств із міжнародних груп, що раніше були застраховані в рамках глобальних міжнародних страхових програм, змушені були шукати страхування напряму в українських колег", – каже Наталія Чернова з ARX.

Як страховики оцінюють нові вимоги НБУ? Думки учасників ринку щодо наслідків постанови розділилися. Одні компанії вважають, що проблему вирішено. "Нова постанова дозволяє перераховувати перестрахові премії за кордон без залежності від дати укладання договору. Тепер, якщо страховик виконує всі нормативи, встановлені Нацбанком, та не має порушень у своїй діяльності, він може вільно перераховувати перестрахові премії за кордон на користь перестраховиків, які мають відповідні рейтинги", – вважає Сергій Авдєєв.

Раніше він із побоюванням оцінював заборону Нацбанку на оплату послуг іноземних перестраховиків. Проте тепер, на його думку, ситуація може виправитися. "Питання повністю вирішене", – переконаний Авдєєв.

Iншої думки дотримується Андрій Семченко, директор з андерайтингу СК "IНГО". За його словами, сумніви викликає швидкість розробки переліку страховиків із правом перестрахування за кордоном. "Ми давно очікували на послаблення цих обмежень. Будемо сподіватися, що запропоновані регулятором зміни будуть реалізовані в повному обсязі. Поки що невідомо, наскільки оперативно буде створено реєстр (Перелік) СК. Проте навіть ці позитивні зміни не дозволять швидко повернути західні перестрахові компанії, що вже пішли з українського ринку", – каже Семченко.

Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховский також вважає майбутній Перелік страховиків "вузьким горлечком". Iще серед сумнівних пунктів – необхідність, щоб кожного місяця нормативи та репутація кожної компанії відповідали вимогам НБУ. Адже показники страховика можуть змінюватися щомісяця. I при цьому розірвати договір з перестрахування та анулювати зобов’язання сплатити за попередні періоди – нереально.

"У будь-якому випадку постраждає саме іноземний перестраховик, який не отримає свої законні платежі за послуги, які чесно надав. У приватному спілкуванні з гравцями міжнародного ринку вже лунає запитання, як їх українським партнерам потрапити до цього Переліку страховиків", – каже Черняховський.

I нагадує, що не всі з тих зарубіжних компаній, які пішли назустріч Україні та тримають свої зобов’язання за договорами перестрахування без оплати вже майже рік, відповідають вимозі НБУ щодо рейтингу не менше "А-".

Хто опиниться "за бортом"? Перестраховики з рейтингами нижче, ніж "А-", не можуть і не зможуть отримувати свої гроші з України. А це майже всі компанії "другого ешелону". Наприклад, перестрахувальна компанія Iндії Gicre, азербайджанська "АзРе", казахстанська СК "Євразія". Ці та інші компанії активно працювали з Україною. Так, Gicre входить до 15 найбільших перестрахових груп світу.

"Тепер НБУ просто забирає у них можливість отримати свої законні платежі та продовжити працювати на ринку України. А ми знаємо, що скорочення кількості учасників сприяє підвищенню і без того збільшених у 1,5–2 рази за рік цін на перестрахування ризиків з України", – критикує рішення Нацбанку Вячеслав Черняховський.

За його словами, іноземні перестраховики давно чекали на скасування цього обмеження. Нинішнє ж рішення Нацбанку задовольняє лише перестраховиків, які входять до верхніх рядків переліку світових компаній. Але воно залишить невдоволеними компанії нижчої ланки, які часто-густо беруть на перестрахування об’єкти в Україні.

"З боку міжнародних угод для таких перестраховиків продовжене обмеження є порушенням зобов’язань України, які вона взяла на себе у сфері фінансових послуг при підписанні угоди щодо вступу до СОТ", – попереджає Черняховський.

"Для міжнародних перестраховиків важливо розуміти, що мораторій чи будь-які обмеження – це тимчасове явище. I що в Україні усвідомлюють економічну важливість механізму страхування та перестрахування для захисту бізнесу, зокрема, кредиторів та інвесторів", – резюмує Наталія Чернова з ARX.