На главную страницу
 
Головна
Про нас
Новини
Обговорення
Оголошення
База знань
Пошук
Карта сайту
Коментарі
Інтерв'ю
Аналітика
Рейтинги
Поиск по сайту

Обговорення / Інтерв'ю / Iнтерв'ю

Ринок перестрахування в Україні не працює — спецрадник міністра економіки

Версия для печати Версия для печати
18.08.2023 

Поряд із безпосередніми руйнуваннями, постійними загрозами нових атак, розірваними ланцюжками постачання і збуту, однією із ключових проблем економіки, що працює в умовах війни, є відсутність страхування поточної діяльності підприємств та інвестицій. Звичні для мирних часів страхові програми не діють, ринок перестрахування не працює. Тож навіть той бізнес, який має вільні гроші, не поспішає вкладатися в модернізацію і розширення виробництва. Що вже й казати про планування розвитку за рахунок позичкових коштів та про іноземне інвестування. Кажуть, по війні на Україну чекає інестиційний бум. Але ж так важливо мати бодай дещицю цього "ресурсного пирога" вже зараз, аби, попри ворожу агресію, підтримувати економіку на плаву, забезпечуючи оборонні потреби країни. Влада анонсує хороші новини, пов'язані із започаткуванням програм страхування воєнних ризиків та із запуском ринку перестархування.

Про подробиці Укрінформ дізнавався у спеціального радника Міністра економіки України з питань інвестицій, інновацій та страхування воєнних ризиків, керівника інвестиційної команди Advantage Ukraine Олександра Грибана.

Про співпрацю з MIGA і DFC та відновлення страхового ринку

– Пане Олександре, переговори з міжнародними партнерами про відновлення ринку страхування Україна веде ледь не з перших місяців великої війни. Чи вже є конкретні результати, чи ж наразі усе обмежується лише обіцянками?

– Активно працювати за цим напрямом Україна почала рівно рік тому, приблизно із серпня 2022-го. Тоді Міністерство економіки звернулося по допомогу до Багатосторонньої агенції гарантування інвестицій MIGA. Це організація, що історично веде діяльність та гарантує інвестиції в середовищах, де виникає напруженість чи формуються нестандартні умови ведення бізнесу. Для MIGA це профільна діяльність, вони це робили не в одній країні. Ми виконали фундаментальну роботу для того, щоб вони додали Україну до свого порядку денного.

Працює ця організація таким чином: вона мультиплікує кошти, які отримує від донорів. І оскільки MIGA входить до групи Світового банку, її донори – це різні країни, чиї уряди надають їй мандат на підтримку інвестицій по всьому світу. Після цього у класичній моделі вони запускають ринок великих перестрахувальників. Адже ринок працює так, що страхова компанія, яка страхує певний об'єкт – життя, автомобіль, корабель чи будівлю, самі інвестиції як втрачену вигоду інвестора та підприємця, – спочатку (умовно) продає цей ризик, перестраховується у великих спеціалізованих компаніях. А ті, своєю чергою, перестраховуються у великих перестрахувальників – світових грандів. MIGA завжди зверталася до таких партнерів – перестраховиків, інституцій розвитку чи експортно-кредитних агенцій, – які на кожен долар, зазвичай, надавали 5 доларів страхового покриття.

– І як це працюватиме в Україні за нинішніх екстремальних умов?

– Враховуючи ситуацію – пряме військове вторгнення у нашу країну, – ринок перестрахування для України не працює. Його учасники не купують українські ризики. Тому MIGA по суті залишається тільки із тими коштами, які надають донори. Агенція намагається мультиплікувати цей ресурс через фінансових посередників, наприклад через банки. Зокрема діє програма, у межах якої багатостороннє агентство розширює ліміти для Райффайзен банку, це традиційний їхній партнер в Україні. А нещодавно в Лондоні з ініціативи Мінекономіки підписали угоду між MIGA та Прокредитбанком. Це дозволяє використовувати мультиплікатор, залучаючи банківський ресурс. У цьому випадку Прокредитбанк, який працює зокрема з малим та середнім бізнесом, зробить страхову послугу доступною своїм клієнтам. Спеціалізовані лінії рефінансування завжди існували у таких банках, і фінустанови по суті перепродували ресурс, додаючи свою комісію за управління коштами. За таким же принципом українські представники малого та середнього бізнесу, клієнти Прокредитбанку, можуть до нього звертатися і купувати страхове покриття своїх інвестицій.

Окремо MIGA доступна для гарантування прямих інвестицій. Мова про тих позичальників та інвесторів, які відповідають вимогам і критеріям міжнародних фінансових інституцій. Основні вимоги – прозорість ведення бізнесу, відсутність політичного минулого у власників та, безумовно, наявність прозорої фінансової аудійованої звітності за міжнародними стандартами. Поки що йдеться лише про пілотні кейси. На Міжнародній конференції з відновлення України, що відбулася наприкінці червня у Лондоні, представники MIGA анонсували перші угоди щодо прямого гарантування воєнних ризиків інвестицій. Їх підпишуть уже найближчим часом.

– А перспективи залучення на наш ринок інших глобальних гравців?

– Також є така організація як DFC, американська фінансова корпорація з розвитку, що теж має окремий мандат на роботу в Україні. Публічно оголошений ресурс – 1 мільярд доларів, які можуть надаватися через різні інструменти. Це й інструменти гарантування, і прямого кредитування В межах цього механізму корпорація може страхувати інвесторів саме від упущеної вигоди в разі настання форс-мажорного чи страхового випадку.

Тут принцип такий же: компанії, які можуть напряму до них звертатися і які відповідають їхнім критеріям, це вже роблять. На розгляді в DFC вже перебувають пілотні кейси на сотні мільйонів доларів. Ми постійно з ними комунікуємо і сподіваємося, що найближчим часом у них також стартують пілотні проєкти. І тоді вже українському та міжнародному бізнесу буде зрозуміло, що механізм працює і працює повноцінно. При цьому маємо враховувати, що процес ухвалення рішень у таких структурах може тривати до 9-ти місяців.

– Війна ці процеси не пришвидшує? Чи навпаки – загальмовує, зважаючи на високий ступінь ризиків?

– Дещо загальмовує саме на перших етапах реалізації. Оскільки це взагалі безпрецедентний кейс для всіх, і ніхто не розуміє, як це оцінювати, яка система ризиків і т.д. Тому погоджуюся, що підготовчий етап триває довше, ніж мало б бути. Проте після успішного втілення "пілотів" реалізація інших проєктів, переконаний, пришвидшиться. Для цього втілюється низка заходів, головна мета яких – мобілізувати ринок послуг перестрахування. За цим напрямом є декілька ініціатив. Європейський банк реконструкції і розвитку створює окремий трастовий фонд, куди вже зголосилися зробити внески декілька країн. Також гарантії надала Європейська комісія. Таким чином, гарантоване фінансування фонду – 80 мільйонів доларів. Мета – зібрати хоча б 300 мільйонів. Цей ресурс також буде доступний перестрахувальникам. Оскільки він умовно безкоштовний, гроші сплачуватимуться тільки за адміністрування ЄБРР, то це по ланцюжку запустить увесь страховий ринок. Такий механізм має запрацювати до кінця року.

Про залучення внутрішнього ресурсу і національний страховий пул

– Можливості залучення на страховий ринок внутрішнього ресурсу є?

– Так, паралельно із зусиллями на міжнародній арені уряд розглядає можливість створення власного міжнародного пулу, який управлятиметься так само або через міжнародну фінансову інституцію, або на міждержавному рівні з делегуванням представників від країн-донорів. Мета така ж: мобілізувати ринок перестрахування, який потім мультиплікується, перетворюючи умовний мільярд доларів на 5 мільярдів страхового покриття. Нині це відпрацьовується як пілот на "зерновій угоді". Йдуть перемовини, і уряд, як ви знаєте, зробив заяву про можливість використання грошей Дорожнього фонду для перестрахування – якраз для покриття ризику кораблів, які рухатимуться в Чорноморському басейні. І зараз ведеться активна робота з міжнародною страховою спільнотою, щоб створити механізм, за якого ці кошти використовуватимуться не напряму власниками суден, а страховими компаніями, які мультиплікуватимуть цей ресурс. Вважаю, що розробити такий механізм вдасться дуже швидко. До його узгодження залучені й Мінвідновлення, і Мінекономіки, і андерайтери – асоціації Lloyds і Marsh & McLennan та інші провідні сітові страхові та перестархові брокери.

При ухваленні рішення, коли страхова компанія підписує ризик, вона звертає увагу на низку факторів, один з яких – доступність інформації і статистичних даних щодо потенційних страхових випадків. Ми розуміємо, що зараз є відкриті дані, які можна збирати самому, без доступу до закритих джерел, десь є дані навівзакриті, для службового користування, оскільки це чутлива інформація (приміром, про напрямки польотів). Тому напрацьовуємо інструменти створення платформи обміну даними для професійних гравців, які матимуть доступ до ресурсу лише за умови авторизації. Тобто там буде певний рівень доступу і, звичайно, деталізація буде мінімально достатньою для ухвалення рішень. Є вже перші ідеї зонування окремих територій кольорами, залежно від ступеня ризику, – від червоного до зеленого. Таким чином демонструватимемо партнерам і страховому бізнесу, що не вся Україна є "червоною", що є відносно безпечні місця, як і місця, де статистично ніколи не було страхових випадків. Відповідно, з урахуванням цього формуватиметься розмір страхової премії. І рішення про надання такої страховки має ухвалюватися набагато легше, ніж там, де ризики постійно високі. Над таким порталом обміну даними ми теж працюємо разом зі світовими гравцями, щоб пришвидшити запуск ринку перестрахування, який, своєю чергою, має оживити ринок страхових послуг в Україні.

Окремо триває співпраця з Національним банком України, який є регулятором ринку страхових послуг. НБУ хоче запустити національний страховий пул, на кшталт Моторного (транспортного) страхового бюро, яке обслуговує покриття ризиків в автоцивілці. Цей пул також буде саморегулюючим, тобто існуватиме завдяки відрахуванням від кожної проданої страхової премії. Українські страхові компанії матимуть можливість або перестраховуватися в цьому пулі, або йти до великих перестрахувальників, які задіюватимуть усі ті інструменти, про які я говорив до цього.

– А які, до речі, пріоритети страхування й перестрахування інвестицій? Є різниця, чи то йдеться про внутрішній, чи про іноземний ресурс?

– Все залежить від ступеня готовності інвестора, його поточного стану. Є інвестори, які відповідають усім критеріям та вимогам, що дозволяє міжнародним партнерам та організаціям здійснити тверезу і повномасштабну оцінку того або іншого претендента на страховку. Умовно, вони мають подивитися його анамнез: фінансову звітність, інформацію про його статус та про умови, в яких він веде бізнес. В Україні уже багато компаній, які пройшли міжнародний аудит, зараз це вже не коштує шалених грошей. І ми закликаємо всіх вітчизняних підприємців – зокрема середнього формату – переходити до такої системи оцінювання діяльності. Це допоможе не тільки у страхуванні, а і в залученні інвестицій, кредитуванні тощо.

Ті ж компанії, які з якихось причин ще не готові до такого аудиту, чи масштаб їхнього бізнесу, обігу капіталу не дозволяє це зробити, можуть звертатися по страховку до українських компаній. Ця страховка буде трошки дорожчою, тому що, поміж іншого, до її вартості додаються посередницькі послуги інших гравців страхового ринку. Але є ще одна важлива ініціатива для українських інвесторів. Це ухвалений у 1-му читанні законопроєкт про розширення повноважень експортно-кредитної агенції. Документом передбачене надання українській ЕКА додаткових бюджетних коштів, які йтимуть, власне, на страхування воєнних ризиків для українських заявників. І цей механізм, я думаю, найближчим часом уже запрацює. Активна робота над підготовкою проєкту до другого читання триває.

ВИОНС: Обсяг інвестицій, необхідних для відбудови України, сягатиме $1 трлн

– А як згадана вами "зернова угода" допомагає (чи допомогла) в адаптації відповідних процесів, виявленні якихось вузьких місць? Адже, пам'ятаю, на етапі підготовки угоди та одразу після її підписання фахівці найбільше говорили про необхідність налагодження страхування воєнних ризиків і про пов'язані із цим проблеми. Пізніше ж на перший план вийшли гальмування росіянами виконання угоди у Спільному координаційному центрі та інші вихватки агресора.

– Питання із "зерновою угодою" більш специфічне та більш комплексне. Оскільки там є багато стейкхолдерів, і там є безпосередня загроза з боку російського морського флоту, що підігрівається постійними погрозами з боку кремля. З іншого боку, сама "зернова угода" підштовхує нас до тестування усіх механізмів, про які я говорив. І тому триває співпраця в консорціумі з різними міністерствами, з представниками страхової спільноти, з перестраховиками, страховими брокерами, перестраховими брокерами, українськими банками, які, потенційно, випускатимуть свої акредитиви. Ми вже, по суті, тестуємо модель більшого страхового пулу. І незабаром побачимо, як працює оця гарантія уряду як гарантора останньої надії. Головне, що вже є необхідний ресурс – кошти Дорожнього фонду, які можуть бути використані для запуску страхування.

І це – така собі "розвідка боєм" перед масштабуванням цієї ідеї для покриття усіх збитків, завданих агресором. А ви розумієте, що може йтися про колосальну суму, до трильйона доларів. Обсяг інвестицій буде шаленим. Це безпрецедентно, ніколи у світовій історії такого ще не було. Тут, звичайно, українських бюджетних коштів і навіть коштів Дорожнього фонду не вистачить. Тому ми так сподіваємося на ресурс партнерів України, гроші міжнародних організацій і т.д. Але "зернова угода", її модель, дозволить нам потім показати партнерам цей кейс і сказати: дивіться, ось тут спрацювало, тут були державні гроші, замість яких (з вигодою для інвесторів) може бути використано міжнародний фінансовий ресурс. Тобто, в принципі, механізм дії той же. Просто у "зерновій угоді" після виходу з неї РФ, скоріш за все, братимуть участь лише українські банки, а далі, при мобілізації згаданого міжнародного пулу, більшу роль відіграватимуть перестрахові компанії і страховики, котрі працюватимуть із ринком напряму.

– І при формуванні приватного ринку страхування й перестрахування в Україні акцент, так розумію, робитиметься на участі великих міжнародних гравців, оскільки потуг вітчизняного страхового бізнесу буде явно недостатньо?

– Маємо розуміти, що український страховий бізнес не страхує воєнні ризики. Такий принцип їхньої роботи. Модель існування вітчизняних компаній передбачає, що вони завжди купують перестраховку, інакше муситимуть нести відповідальність своїм капіталом, який у наших умовах обмежений. Тому вітчизняні гравці завжди продавали ризики та купували додаткове перестрахування.

До того часу, доки перестрахування не запрацює, український ринок не зможе відновитися. Компаніям потрібно десь цей ризик "паркувати": це може бути або Експертна кредитна агенція, яка працюватиме напряму з інвесторами чи надаватиме страховим компаніям покриття, або, наприклад, згадані міжнародний чи національний страхові пули. Але їм однак треба буде знайти, хто стане гарантером останньої надії. Наші страхові компанії зробити цього самотужки не зможуть.

Источник:  Укрінформ
URL интервью:  https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3749833-oleksandr-griban-specradnik-ministra-ekonomiki-z-pitan-investicij-innovacij-ta-strahuvanna-voennih-rizikiv.html

«« Вернуться на первую страницу раздела



Администрация сайта не всегда разделяет мнение авторов чьи статьи размещены на ресурсе.
При использовании материалов сайта гиперссылка www.insurancebiz.org обязательна.
© 2006–2009 Ассоциация Страховой Бизнес