Про стан та перспективи ринку небанківського фінансового ринку

Ринок небанківських фінансових послуг завжди в Україні стояв начебто осторонь якісного регулювання та надання більш цивілізованих послуг. Незалежні експерти зазначають, що відтоді, коли його головним регулятором став Нацбанк України, ринок почав змінюватися істотно на краще. Чимало страхових компаній, фірм з надання мікрокредитів тощо, які не виконують вимоги НБУ щодо прозорості власності, порушують законодавство, просто йдуть з ринку або у них анулюються ліцензії.

Проте й чимало керівників компаній ринку небанківських фінпослуг звинувачують Нацбанк України в тому, що він установлює нереальні вимоги, приміром, щодо капіталізації. І взагалі у фігурантів цього ринку вже склалася стала думка: коли його регулятором був Нацкомфінпослуг, працювалося краще.

На ці та інші питання щодо розвитку цього цікавого та доволі складного ринку Banki.ua відповідає директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України Сергій САВЧУК

За три роки кількість фігурантів ринку скоротилася майже вдвічі

Пане Сергію, яким був ринок небанківських фінансових послуг у цілому, коли функції його регулювання перейшли від Нацкомфінпослуг до НБУ? Як він змінився в результаті дій нового фінрегулятора?

Національний банк отримав функції Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо регулювання та нагляду за всіма учасниками небанківського фінансового ринку, крім операторів фондового ринку, з 1 липня 2020 року. На той час на ринку працювало понад дві тисячі фінансових установ (страховиків, фінансових компаній, лізингодавців, кредитних спілок та ломбардів). За три роки кількість гравців скоротилася майже вдвічі.

На відміну від банків цей сектор не пережив необхідну трансформацію під час кризи 2014-2017 років. Спочатку через ковідну кризу, а потім через повномасштабну війну, реформування сектору пригальмувало, але триває. Основна мета регулювання залишається незмінною – ринок має бути платоспроможним, виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та зберігати прозорість, відображаючи свій фінансовий стан.

Кількісна структура змінилась, але більшість гравців добровільно відмовилися від ліцензій через неможливість або небажання грати за цивілізованими правилами. Водночас якість змінилася на краще – встановлення конкретних вимог на рівні законодавства, заборона оманливої практики та систематичний нагляд з боку регулятора дали змогу реформувати діяльність фінансових установ, у тому числі щодо захисту прав споживачів. Однак робота триває.

Cтрахові компанії мали перехідний період аби привести у відповідність вимоги щодо прозорості, проте чимало з них цього так і не зробили

Страховики теж сьогодні не дуже впевнено почуваються: вони жаліються на те, що держава в особі Національного банку не розуміє їх. Так, теж за доволі невеликий проміжок часу кількість страхових компаній у нашій країні зменшилася удвічі. Чимало з них пішли самі, бо регулятор до них пред'являє більше вимог, ніж до подібних компаній у ЄС. Як ви можете прокоментувати цю тезу?

Національний банк проводить перевірку структур власності страховиків на предмет відповідності вимогам щодо прозорості, які були встановлені регулятором у квітні 2021 року (страховики мали шестимісячний перехідний строк).

У разі виявлення порушень страховиками таких вимог ухвалюються рішення Національного банку про визнання структури власності таких страховиків непрозорою. Водночас таким компаніям надається додатковий строк для приведення структури власності у відповідність з вимогами законодавства. У разі невиконання цього, до страховиків застосовуються заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій.

Особливо страховики не розуміють ставлення головного фінансового регулятора до закордонних перестраховиків, які, на їхню думку, залишаються заручниками наглядової політики НБУ. Страхові асоціації України скаржаться на те, якщо з якоїсь причини до українського страховика будуть застосовані заходи впливу, то закордонний перестраховик не отримає належні йому гроші. Як це питання можна вирішити і яким воно бачиться головному фінансовому регулятору?

Відповідно до чинного законодавства страховик, до якого застосовано захід впливу, навіть при анулюванні всіх ліцензій, повинен виконувати свої зобов'язання за договорами з клієнтами, укладеними до дня набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

Так, у постанові Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами) на період дії військового стану в Україні запроваджено особливий порядок купівлі іноземної валюти/переказу валютних цінностей за межі нашої держави.

Ми розуміємо, наскільки важливою для таких компаній є своєчасна оплата перестрахових премій страховикам-нерезидентам, тому страховик має відповідати вимогам, установленим у Постанові №18 та бути включеним до відповідного переліку або отримати відповідний дозвіл від НБУ.

Гравці повинні розкривати реальних власників та підтверджувати їхній фінансовий стан

Що чекає найближчим часом на сферу регулювання ринку небанківських фінансових послуг? Яким він бачиться керівництву НБУ?

Ринок чекає подальша трансформація – розкриття гравцями реальних власників і підтвердження їхнього фінансового стану, приведення діяльності у відповідність з установленими вимогами, подання регуляторної звітності, дотримання пруденційних нормативів і цивілізована ринкова поведінка щодо споживачів їхніх послуг та інших учасників ринку тощо.

Ті, хто не зможе грати за цивілізованими правилами, мають залишити ринок. Ті, хто є готовими – зможуть розвиватись і зростати разом із відновленням економіки, яке відбувається вже зараз, попри тривалу війну.